Класифікації та лади (строї) нахлистових вудок не рідко вводять в оману не лише початківців, але й досвідчених мухарів. Дуже важко пояснити що до чого, коли й сам плаваєш у цих питаннях. Але ж без інформаційної бази важко усвідомити весь процес цього мистецтва. Тому без допомоги професіоналів не обійтися. Із Сашою Кузьміном я познайомився зовсім випадково, на львівському форумі. Не пам’ятаю точно, з чого почалася розмова, але балачки про вудилища, мушки і способи лову переросли у ще одну невидиму ниточку дружби і взаємопорозуміння, яка народжується у нахлистовиків. Оскільки Саша професійний родбілдер (складає вудки), він знає про вудилища більше, ніж просто хороший рибалка. А зважаючи на те, що питання вудилищ – їх стрій, довжина, ціна бентежать і заводять в оману багатьох початківців, ми вирішили поцікавитися у Сашка його баченням цієї проблеми.  

– Сашко, розкажи про себе, звідки в тебе нік Troutist?
– Колиcь, ще у 1998 році, коли я був глибоко захоплений спінінгом, мені було цікаво не просто ловити рибу, а займатися більш глибоко одним із видів рибальства. Тоді це була щука і на спінінгових форумах у мене був нік – Pike master. Але час не стояв на місці – мені завжди хотілося доторкнутися до таємничої незнайомки, яка водиться тільки в кришталево-чистих струмках і річках, про яку так багато розповідали у закордонних журналах – до струмкової форелі. В одній із вилазок на рибалку, у спробах знайти її , ми зовсім випадково опинилися на одній річці, де мені вдалося зачепити дуже велику форель, довга боротьба з якою привела до обриву повідка. Те що я відчув, потримавши рибу, не можна передати словами, але саме тоді я твердо сказав собі, що буду серйозно займатися фореллю і розширювати географію її лову. Саме в той момент, під час боротьби із цією чудовою рибою і народився troutist. З того моменту сплило чимало часу; я став серйозно захоплюватися нахлистом, але і до тепер у наших водах так і не бачив риби такого ж розміру. Так що у мене все попереду!)))
– Ти відомий родбілдер в країнах колишнього Союзу. Як ти прийшов до цього ремесла?
– Професій було багато. Навіть на оборонних заводах довелось попрацювати (там, до речі, ми самі собі спінінгові блешні робили). Довгий час працював консультантом в рибальському магазині. Тоді і почав читати американські форуми, на яких люди часто обговорювали вудки зібрані на різних бланках. Коли я почав займатися нахлистом –твердо вирішив зібрати собі вудку самостійно. І, не дивлячись на те, що вона була зібрана м’яко кажучи не дуже – я ловив нею рибу довгий час, поки не зібрав собі іншу. Мої друзі, з якими я рибалив, були моїми першими клієнтами. Потім вони показали мої вудки своїм друзям – так я став збирати вудки усім. Відтоді, я не ловлю вудками зібраними штатно, тому що мене не задовольняє ні якість збірки, ні якість матеріалів штатних вудилищ. Відтоді я почав займатися ТІЛЬКИ збиранням вудилищ на замовлення, що досить-таки не просто у наш складний час.
– Багато людей, навіть «дорослі» нахлистовики, не знають толком нічого про стрій вудилищ. Як би ти їх коротко класифікував?
– Це найцікавіша тема у всіх виробників. Поняття строю настільки розмито, що багато виробників просто пускають пил в очі споживачам. І досі немає єдиної таблиці в усіх виробників, яка б давала чітке визначення строю. Наприклад швидкий стрій (fast) у фірми Sage це одне, у Thomas & Thomas – це зовсім інше, а у Orvis третє, хоча всі вони класифікуються як fast! Інші ж, щоб зовсім заплутати покупця, пишуть, що стрій їх нових вудлищ прогресивний (Progressiv). Звичайно є загальні поняття, які присутні на ринку – це стара класифікація від фірм St.Сroix і Lamiglas.Тобто ДУЖЕ ШВИДКИЙ – це коли гнеться тільки вершинка, ШВИДКИЙ – це коли вудлище працює верхньою частиною, МЕДІУМ – це так званий СЕРЕДНІЙ стрій, коли вудка працює до середини та ПОВІЛЬНИЙ – це коли вудлище завантажується вже цілком до рукоятті. Але повторюю, що все це настільки умовно, що говорити переконливо – все одно, що шкодити собі. Є вудилища швидкі, але при боротьбі із рибою вони вже завантажуються повністю. Є вудилища середнього строю, але при боротьбі із рибою вони майже не працюють.
– Які вудилища ти б рекомендував початківцям?
– Не буду оригінальним, якщо скажу, що початківцю потрібно будь-яке недороге вудилище 5-6 класу, довжиною 9 футів, щоб просто навчитися закиду. Все-одно початківець, через рік-два, після інтенсивних тренувань і рибалок, духовно «виросте» з цього вудилища і придбає собі щось пристойне та характерне для його/її темпераменту і умовам потенційних місць для рибальства.– Вудилища із яким строєм ти б використав для німф, сухариків, мокрих або як би ти комбінував снасть?
– Ну, звичайно, в ідеалі, для кожного лову, потрібно окреме вудилище, але так не виходить. Не будемо ж ми носити із собою по річці купу вудилищ для різних мух. Тому тут треба підбирати вудилище більше не по виду приманок, а розраховувати умови та вид риб, які ви збираєтеся ловити. Велика ріка з великою рибою – вудилище не менше 9 футів завдовжки і не менше 5 класу. Середня річка, де живе форель-харіус – вудки від 8 до 9 футів довжини, 3-4 класу, більш м’якого ладу. Струмки – короткі вудки довжиною від 6 до 7 футів, 2-3 класу. Котушка, на моє глибоке переконання, має роль зберігання шнура і балансу снасті вцілому, за винятком тих моментів, коли нам доводиться мати справу із відверто великою і сильною рибою, такою як велика кумжа, сьомга і при морській рибалці.
– Які вудилища (бренди) ти б рекомендував для починаючих кастерів («кастер» у цьому контексті – людина яка займається спортивним закидуванням)?
– Це вудилища, якими вони звикли кидати під час рибальства. Маю багато знайомих кастерів, яким я перебирав і Sage і Kолу. Кожен із них інструктор міжнародного класу. Їх прихильність до брендів не має в даному контексті ніякого значення. Має значення тільки тренування і ще раз тренування.– Як відрізнити хорошу вудку від поганої?
– Дуже цікаве питання. Напевно просто дам рекомендації з вибору вудки в магазині. При покупці звертайте увагу в першу чергу на стики вудилища – вони повинні зістиковуватися і роз’єднюватися з рівномірним зусиллям і ні в якому разі не повинно бути стукоту в колінах. Далі уважно оглядаємо лакове покриття вудки – не повинно бути відколів і потьоків фарби (лаку), потім увагу потрібно звернути на кільця – ніде на кільцях не повинно бути пропилів або задирів, нитки не повинні стирчати з під лаку обмоток кілець. Далі звертаємо увагу на ручку. Кращі ручки робляться із пробки найвищого класу, без каверн. Як правило, всі виробники економлять на пробці і часто я бачу на вудках ціною за 700 доларів і вище пробки, м’яко кажучи, не айс. Якщо дешева пробка зашпакльована –готуйтеся до того, що одного разу шпаклівка вивалиться і оголить печеру в пробці. І найголовніше перевіряйте ручку уважно, щоб не дай бог вона не оберталася навколо бланка або щоб під пробкою не було порожнеч. Так само перевіряйте катушкотримач –дивіться, щоб він був добре приклеєний і не обертався, добре затягував котушку.
– Як дивитися за вудилищем під час зими, коли воно стоїть без діла?
– На зиму треба просто добре промити, висушити і протерти кільця, саму вудку і особливо пробкову рукоятку, яку, як правило ніхто не миє. Бактерії, які розмножуються на ній, призводять до її повного руйнування. Так само доводилося бачити і переробляти кілька ручок, господарі яких просто залишили захисну плівку на них і так ловили, а на зиму не зняли. Ручка просто згнила під плівкою, стала провертатися і облізати.– Буває таке, що рукоятка покривається пліснявою. Як з таким боротися?
– Треба негайно зняти заражений шар за допомогою наждачного паперу, спочатку використовуючи більший папір, а потім відшліфувати дрібним.
– Наскільки важлива вага вудилища і котушки? Як знайти правильний баланс?
– Правильний баланс, за визначенням, має бути там, де тримається ваш вказівний або великий палець під час закидання. Причому балансується вудилище не просто котушкою з намотаним шнуром, а шнур повинен бути протягнутий по кільцях, з бодай випущеною «головою». А так баланс важливий лише для комфорту того, хто ловить вудкою. Якщо у вас баланс неправильний а ловити вам зручно, то він для вас не важливий.))
– Які вудилища ти рекомендуєш для французького методу? Який повинен бути лад?
– Для сучасного лову методом «французька німфа» підійде будь-яке вудилище 3-4 класу, більш параболічного ладу, довжиною не менше 9 футів (залежно від умов лову).
– Які є основні принципи класифікації вудилищ за класами?
– Теж вельми цікаве питання, на яке в даний момент ні в кого не знайдеться точної відповіді. Стара добра AFTMA створювалася в ті давні часи, коли виробників шнурів і вудок можна було перерахувати на пальцях однієї руки. Зараз все набагато складніше. Ті ж RIO або Airflo випускають шнури в різних серіях. Маркування по класах у них буде збігатися, а фактична вага буде різною. За класифікацією міжнародного союзу виробників нахлистових снастей зважуються перші 10 метрів шнура. Нижче наведу таблицю для визначення по їх класифікації. Ну а порада при виборі шнура така: тільки з’єднавши його з вудкою і вийшовши на водойму – ви зможете точно переконатися, що він вам підходить. Тобто методом спроб та помилок, або заручившись рекомендаціями з різних форумів. Але так само пам’ятаючи про те, що вудки в одному і тому ж класі у різних виробників різні – отримуємо темний ліс і широке поле для експериментів!
– Чи можна використовувати котушки і вудилища різних класів?
– Звичайно можна, якщо вам з ними комфортно.– Якось, ми з тобою ненароком зачепили тему балету. Яка твоя улюблена снасть і мушка, щоб боротьба з фореллю виглядала як гарний балет в парі?
– Я просто опишу відчуття з одної рибалок на північному заході Росії. Була рання весна, природа тільки пробуджувалася від зимової сплячки. Повітря дзвеніло різними тонкими ароматами. Я йшов один по річці і ловив на клінкхаммер дрібного харіуса. На одному з поворотів я побачив як якась велика риба випливає з під корча і ловить дрібну поденку над водою. Серце моє забилося швидше. Перший закид проти течії – мимо. На другому закиді я побачив класику балету – як у зарубіжних фільмах. Риба вийшла – піднялася і схопила мою суху мушку. Потім боротьба, виважування, фотографування та випуск назад в рідну стихію. Для мене поезія балету, коли я ловлю форель, це моє улюблене вудилище від Thomas & Thomas-Paradigm довжиною 8,6 футів, 4 класу. Воно прекрасно презентує суху мушку і дозволяє виводити навіть крупну форель на найтоншому повідку.

Розмовляв Максим Кусакін
Фото від Troutist (сайт нашого співрозмовника тут: troutist.ru)

Цікавий нахлист