Сама ідея поїхати на рибалку за кордон виникла досить спонтанно і що я зауважив, власне, спонтанні рибалки є найрезультативнішими. Буквально доба від’єднювала наші вейдерси від змочення водою річки Сян. Але цю добу ми провели не даремно; я перебирав спінінгові приманки і типи спінінгів, а тато в’язав різні німфочки і сухаріки, які йому порекомендував напередодні Ростик. Sinoptic.ua обіцяв негоду, трішки сонця і знову негоду, але для форелі – це супер, тому навіть не розчаровувались.

Подорож планувалась на тиждень часу, чотири дні з яких заплановувались на повноцінну рибалку. В понеділок перетнувши з деякими «оказіями» кордон Смільниця- Крощенко ми успішно добрались до села Orelec, де напередодні забронювали агрооселю. Правда оказії на кордоні були приємні, митник перевіряв наші снасті з такою цікавістю, що довелося показувати і станок, і вудилище, і мушки, і багато різних гаджетів. Одним словом, тест на правдивість хобі був успішно пройдений! Так от, прибувши і поселившись в садибі, ми поїхали в село Stara Wieś до рибінспектора Певела за ліцензіями та заодне подивитись на Сян.
Ну що можу сказати, Сян мене вразив: широкий, в міру швидкий, змінна фактура дна, і типи рослин на дні. От був би я форелю, раєм вважав би саме річку Сян. І ще тато з полегшенням видихнув – не пригодяться нам навики карпатського альпінізму. Вечір понеділка був проведений за бокалом хорошого вина і… станком з мушками, ми готувались до великої гри – тато по нахлисту, я по спінінгу…

Наступного ранку прокинулись о пів на четверту ранку, а на вулиці люрає дощ… За кавою обговорюємо локацію ловлі і тато вибирає ділянку OS (odcinek specjalny) в районі села Stara Wieś, а я вибраdв місце на 10 км нижче села Stara Wieś – впадіння річки Hoczawka в Сян. До мого місця ловлі від хати – 25 км, а до татового ще 10. Планувалось ловити до 13:00 і після 15:30 до вечора, ну що, по-конях!
Приїхавши на злиття мене вразила цікава картина.Hoczawka – мутне амерікано, а Сян досить чистий і що головне – чіткий кордон після досить потужного перекату, на якому 100% хижак мав чекати свою жертву. На злитті двох річок вода по коліна з пулами по груди, багато розкиданих перекатів і кордон мутної і чистої води тягнувся біля лівого берега. Щоб довго не розписувати спіннінгові перепетії (Ростик буде злитись) після третього закиду я взяв Головатицю на око більше 60 см, саме на кордоні двох річок, але зважаючи на делікатність снасті, вона в мене зійшла перед самим підсаком, запутавшись і успішно вивернувшись.
Я не розчарувуюсь, тому що дістав просто неймовірну порцію адреналіну, зіграв фактор неочікуваності, підказки «досвідчених» нахлистовиків, які ловили рядом, як правильно виважувати рибу спінінгісту…

За перший день рибалки я зловив орієнтовно 40 форелей більше 20 см, дві з них на 35 та 32 см, та одного харіуса. Також мене порадувало знайомство з класним нахлистовиком Робертом, який витягнув пстронга більше 50 см і на радощах розказав про багато цікавих місць для рибалки в Бещадах. В тата було набагато веселіше. Зранку в нього почало клювати практично зразу… Спочатку, до обіду, ловив на «француза».
Найбільш ефективні німфи – золота, срібна голівки; тіло шоколад або рижий; торакс оранжевий, коричневий; чорний даббінг. Розміри гачків 16, 18. До обіду, після 60 форелей банально втратився лік. Харіусів переловилося більше 20, троє з них були біля 30 см. Декілька монстро-пстронгів порвали снасть… Як сказав колись один мухар – «шаленьство». Після обіду сирість давала про себе знати, стало холодно, враховуючи те що вода в Сяні за температурою однакова як і літом так зимою.
Тато продовжував обловлювати пули на сухаріки, і йому вдалося видурити ще з десяток форелей. Найефективнішими були «хрущики» кольору dun. Після смачної вечері в місцевому ресторанчику, вечір вівторка ми провели за кухлями пива і… станком з мушками та моїми японськими іграшками.

В середу зранку ми відловились гірше ніж у вівторок через коливання атмосферного тиску, проте мені вдалось видурити біля двадцяти форелей достойного розміру, але не рекордних, в тата аналогічна ситуація – ловилось гірше, зате більше харіуса.
До обіду прекрасно працювали німфи тільки з срібною голівкою, оранжевий торакс, тіло темне. А ввечері – оранжевий CDC, та оранжеве тіло CDC dun із оранжевим передом. День видався цікавим і неодноманітним враховуючи те, що я скупався по шию – стерлася войлочна підошва на черевиках.

Наступні два дні ми відпочивали і їздили по околиці в різні цікаві місця. Деякі з них запам’ятались найбільше – село Polanczyk та катання на човні по озеру Solina, годування двадцяти кілограмових коропів з дамби Солінського озера, які з’їдали по скибці хліба відразу, фестиваль пива у селі Chmel, ранчо «U Prezesa» та багато іншого, цікавого…
Але морально ми були на Сяні, ловили плямистих, відпускали красунь, отримували массу щепетливих відчуттів, доз чи то адреналіну, чи морфіну, неважливо…

В суботу наша пісня продовжилась, але на іншій ділянці річки, де ми мали можливість рибачити разом.У мене форелі, харіуси, знайшов декілька пулів з достатньо дорослою форелю, перекат з харіусами, розловив багато приманок, на які в Карпатах не було сенсу ловити.
В тата ситуація була кращою, брали досить порядні харіуси на німфи зі срібною голівкою малого розміру, а ввечері на «хрущика».

В неділю зранку тато дав ідею присвятити рибалці цілий день, і позмагатись в уловистості двох типів техніки вудіння риби. Зранку, тато вийшов вперед, мені не вдалося підібрати робочу універсальну приманку, але після обіду за 35 хвилин, вдалось зловити 28 форелей маленького розміру, але дві з них були під 30 см.
Також порадувала невелика краснопірка (яка, не виключено, була голавлем – Ред.).
В тата працювала німфа з золотою голівкою та рожевим тораксом, темне тіло. До вильоту хрущика фаворитом був ред-таг, що теж трохи дивно.

Наступного ранку ми поїхали назад додому. Досвід набутий на Сяні заставив нас стикнутись з новими типами поведінки форелі, особисто я, дійшов висновку, що на Сяні працюють більше 70% теорій наведених в риболовних методиках.
Я розловив багато приманок, тато вдосконалював нахлистові навики, що в свою чергу додало пункт в майстерності. Скажу чесно, як патріот своєї держави, їхав з сумом, аналізуючи, проводячи паралелі… Хочу на старості, що б в Полтві плавали карасі, хочу, щоб головатиця після кожного закиду рвала мої снасті, хочу знаходити на дні наших річок тільки речі, які загубили рибаки, а не тонни відходів.
Бережіть природу, вона в нас єдина!

З повагою, Сава Маркіян, спеціально для Блогу 

Цікавий нахлист