Блог двох мухарів

До теми… про ето
Вживання жирних кислот Омега-3, на думку вчених, захищає чоловіків від агресивного раку простати. Включення жирної риби в раціон хоча б раз на тиждень знижує ризик навіть при спадковій схильності до цього виду онкологічного захворювання, говорить Джон С. Віті з Інституту генетики людини.
Він вивчив дані по 466 чоловікам з агресивним раком простати і 478 здоровим чоловікам, збираючи відомості про дієти та оцінці дев’яти основних генетичних ознак схильності до раку. Любителі риби з сімейства лососевих на 63% захищені від агресивного раку простати в порівнянні з іншими чоловіками.
Навіть з урахуванням гена rs4647310, який відповідає за появу раку, кислоти Омега-3 знижували ризик хвороби. Однак при низькому вживанні цих жирних кислот ймовірність підвищувалася в 5 разів. Результати дослідження підтверджують гіпотезу про те, що полінасиченими жирні кислоти впливають на запалення простати за допомогою групи ферментів циклооксигенази.

Все-одно, всім гарного дня! Побачимося на ріці!

Особливістю цієї сухої мушки є незвичне положення жала гачка – воно не занурене у воду. Думаю, що ця мушка – це щось на зразок наших джигових німф. Легенда цього сухарика вперше була опублікована в журналі Fly Fishing & Fly Tying у 2010 році. Автором цього творіння вважають Чарльза Жардена (на фото). Блог пропонує ознайомитися з його мухою.

Гачок: Partridge 0llie Edwards Еmеrgеr, М 16-20
Нитка: Dупееmа або Mоser Power Тhгеаd, 90, прозора, безколірна
Тіло: тонка смужка пінополіетилена
Хвіст: борідки лера Сg de Leоn, пофарбовані в сіро-коричневий або світло-оливковий колір
Крило: пучок Tiemco Аеrо Wiпg білого чи сіро-коричневого кольору
Йоршик: перо когута з м’якими борідками, оливкового кольору
Грудка: м’який даббінг тваринного походження, на два-три відтінки темнішого за колір тіла

1. Закріпіть гачок в тисках, зафіксуйте нитку і заведіть її до загину.
2. Встановіть борідки пера так, як показано на фото і зафіксуйте його ниткою
З. Закріпіть зверху цівки поруч з хвостом смужку поліетилену і заведіть нитку вперед, приблизно на 2/3 довжини цівки.
4. Пофарбуйте в оливковий колір водостійким маркером обмотку цівки монтажною ниткою, яка буде базою для тіла мухи.
5. Сформуйте зі смужки поліетилену тіло мушки і закріпіть смужку кількома тугими обертами нитки.
6. Відігніть смужку поліетилену назад і зафіксуйте його в такому положенні двома тугими обертами нитки.
7. Переверніть гачок в тисках і закріпіть його так, щоб цівка знаходилася у вертикальному положенні.
8. Пучок Aero Wing закріпіть так, як показано на фото, приблизно по середині між тілом мушки і колечком гачка
9. Підніміть передню частину майбутнього крила і зафіксуйте його в такому положенні двома-трьома обертами нитки
10. Підніміть задню частину майбутнього крила і зафіксуйте його в такому положенні двома-трьома обертами нитки
11. Приготуйте перо півня і закріпіть його позаду крила, поруч з тілом мушки
12. Нанесіть на монтажну нитку трішки даббінга і скрутіть даббінгову нитку
13. Сформуйте із даббінгової нитки грудку мушки: два-три оберти ниткою позаду крила, один оберт посередині крила і два оберти попереду крила.
14. Зробіть два оберти пера позаду крила, один оборот посередині, два оберти спереду крила і закріпіть перо.
15. Відріжте зайву частину пера
16. Поверніть мушку в тисках. Розсуньте борідки пера і перегніть смужку поліетилену вперед. Натягніть її і туго закріпіть
17. Відріжте зайвий поліетилен, сформуйте головку, закріпіть нитку, покрийте її лаком.
18. Готова мушка.

За словами головного редактора російського журналу “Нахлист” Євгена Боксера, який також опублікував матеріал про цю муху, її особливістю є надійне засікання харіуса, а також витривалість. Якщо звичайну муху доводилося змінювати після другого-третя пиря, то Compu-aspect dun витримував і до шести рибин. Удачі! 

                                                                                      Аудієнція у найвідомішої нахлистовички із Аллі Говансом

Джоан Вульф, без сумніву, найвідоміша дама на планеті серед нахлистовиків. Вона мала довгу і видатну кар’єру в спортивній риболовлі. Від 1937 до 1960 року, вона виграла численні національні та міжнародні титули на змаганнях по кастінгу. У 1951 році вона виборола титул Fisherman’s Distance (Відстань Рибака), де брали участь тільки чоловіки. На одному із змагань Джоан заикнула мушку на дистанцію 161 фут (трохи більше 50-и метрів). Джоан є співзасновником і головним інструктором школи по нахлисту Вульф в Лью-Біч, Нью-Йорк. Вона з’явилася в багатьох рибальських фільмах та є автором Техніки закиду Джоан Вульфа «Нахлист: Консультації експерта з жіночої точки зору і закиду на точність». Нахлистовий ентузіазм Джоан є просто інфекційним, а вона сама є джерелом натхнення.

Завдяки тому, що Джоан проводила заходи на тему «спіймав та відпусти», спортивна риболовля стала екологічно стійкою. Як Джоан так і її легендарний чоловік Lee Wulff, який загинув, зробили дивовижний і позитивний вплив на нахлист.

– Як ви почали займатися нахлистом?
– Я почала у 1937 році році як десятирічна дебютантка на змаганнях. Я була у кастінговому клубі Паттерсон Нью-Джерсі. Батько дозволив мені брати тут участь лише після того як я переконала його, що дівчата також можуть ловити рибу. Він дозволив мені, правда, спершу не зважав на мої прохання, а почав вчити мого брата. Жінки ніколи в житті не рибалили, – думав він.
– Як би ви переконали когось іншого почати займатися нахлистом?
– Ну, я б сказала: якщо вам подобається бути на природі в спеку, холод, вітер, можете переносити укуси комах без проблем, то ви полюбите нахлист! Нахлист приведе вас до найкрасивіших місць в світі і дозволить зосередитися на багатьох речах. Ви можете прив’язатися до нього. Знаєте, якщо ви хочете знати латинські назви всіх комах – можете легко вивчити їх. Якщо не хочете цього робити то просто скажіть – колір жовтий, а сама комаха такої-то форми і такого-то розміру. Робіть це завжди із спортивним інтересом.
– Що, на Вашу думку, є найбільш важливим аспектом нахлисту?
– Те, що ви перебуваєте в красивих місцях. Наші улюблені риби живуть тільки в чистій воді, тож ви можете торкнутися до живої істоти, відчути її серцебиття та джерело її життя. Після цього, звісно, слід спокійно її відпустити, надавши знову свободу.

Коли вік не має значення: Джоан Вульф у диких умовах…
http://www.youtube.com/watch?v=peQIVe5vJio

– Снасті сильно змінилися останнім часом. Які зміни мали найбільший вплив чи покращення у плані нахлисту?
– У 1937 році бамбукові вудилища були важкими, а рукоятки були занадто великими. Це одна з причин, через яку так мало жінок мого покоління були залучені у рибальство. Потім ми перейшли до скла (мається на увазі скловолокно – Ред.), яке, як казали, буде легшим, але так не було. Тоді ми перейшли до графіту, який спочатку був легшим, але все-одно не відповідав нашим вимогам. Зараз жінки масово цікавляться нахлистом. Тому ми повинні переконати чоловіків, що нам потрібні легші вудилища, бо ми не маємо такої сили, як чоловіки. У свої перші нахлистові дні я могла рибалити тільки півтора дні вудилищем вагою в 4 унції, поки Лі Вульф не ознайомив мене із вудкою на 2 унції легшу. Після цього я могла рибалити постійно. Таким чином, найбільша зміна була у вазі нахлистового вудилища. Я працюю із компанією Winston Rod і встановила рукоятку з діаметром особливого розміру та із заглибленням під великий палець, щоб допомогти жінкам увійти у спорт. Я знаю, що ви не говорите про жінок у спорті, але ви повинні це робити, бо без них будете в біді (сміється).
– Ви коли-небудь мали бажання зберегти своє перше вудилище просто як сувенір?
– Першим моїм вудилищем був триколінний Shakespeare, ймовірно 5-го класу. Зараз я часто думаю – де зараз моя перша палка…
– Про яке місце, де ви рибалили, маєте найприємніші спогади і чому?
– Де б я не була, але моє улюблене місце незмінне – це річка Упсалклітч (Upsalquitch) у Нью-Брансвік, де я полюю на атлантичного лосося. Це дуже гарне місце у приватній частині ріки. Це глибока лососева річка – зараз я рибалю там з друзями щороку. Окрім того, на березі є милий старий-старий будиночок, з яким у мене пов’язані приємні спогади про час, проведений тут з моїм чоловіком Лі.
– Якими є найбільш важливі питання, що повинні турбувати нахлистовиків у майбутньому?
– Підтримувати річку незабрудненою. Я бачу, як ми – нахлистовики, проходимо декілька етапів: спершу ми хочемо зловити багато риби, потім найбільшу рибу, потім найскладніше – ми доходимо до збереження ресурсу. Тепер ми прийшли до того, щоб віддати щось від себе. В мене є школа рибальства і я можу тільки набирати нових людей, щоб наполегливо працювати над збереженням річок та риби.
– Щоб ви хотіли сказати на закінчення нашої розмови?
– Я звичайна жінка, яка має ще одне звичайне життя завдяки магії нахлисту і я бажаю такого ж усім. Однією із безумовних нагород доброго нахлисту є добрий закид, адже ви не можете презентувати мушку без кастінгу. Отже розвиток в собі доброго кастера є іншою ціллю, і якщо навіть ви не спіймали риби, але зробили пару гарних закидів, то отримали задоволення на цілий день. Думка про те, що ви поганий кастер і тому не ловите риби – самообман! Нахлистовий закид це прекрасно і шляхетно.

Переклад та адаптація Максима Кусакіна

«1 жовтня 2012 року відбулися збори Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області, на яких перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації – Матолич Б.М. офіційно представив колективу Львівдержрибоохорони нового керівника – Кравця Леоніда Миколайовича» (на фото).

Таким лаконічним було повідомлення на офіційному сайті рибохорони Львівщини, яке мало що нам могло сказати чи допомогти. Але вчора у мене відбулася доволі цікава телефонна розмова.
Мій давній товариш Тимур Бедернічек – фанатичний еколог, який хоч рибу і не ловить, але постійно нагружав всі існуючі інстанції на браконьєрські рейди по річках та озерах, перед Новим роком шниряв по закамарках, шукаючи незаконно зрубані ялинки і навіть їздив на Японське море рятувати дельфінів.
Словом, всього себе він вже давно посвятив охороні природи, наша людина. І от дзвонить він мені і каже: «Вітаю, чувак! Нарешті рибоохорону очолила людина, яка буде реально боротися з браконьєрами. Я сам не раз з ним виїжджав в рейди, він в кабінеті не сидітиме.
До речі, я з ним і про вас, нахлистовиків, говорив. Його це дуже зацікавило, він хоче сконтактуватися з вами і співпрацювати. Йому можна вірити – сильний дядько». Ось така розмова відбулася. Щось схоже у нас було і з Комаром, якщо пригадуєте. То якими будуть пропозиції?