Блог двох мухарів

Архив категории ‘Статті’

Кубок України з нахлисту очима Єгора Бабича  

В этот раз преодоление 1300 км до Карпат у меня происходило не как обычно, а через Харьков. Это расстояние мы решили преодолеть с Орестом Дайнека и «Дядей Сашей» Каплуном на автомобиле.

Шесть часов пути и вот, в Харькове меня радушно встречает Орест. Поболев вместе за нашу национальную сборную по футболу в игре со сборной Англии и поплевавшись, мы отправились спать, ведь завтра нам предстоит большое путешествие.

Утро следующего дня. Забираем Дядю Сашу с его сыном и в путь. За разговорами, шутками и байками мы даже не заметили, как оказались у реки. Звоним Диме Петруняку для уточнения точного места расположения лагеря  и мобильная связь отключается. Для меня это является каким–то знаком, того что действительно начинается отдых и никакой суеты, повседневных дел, вопросов, проблем, забот … А только горы, ты и река! И ничего лишнего.

И вот перед нами встаёт, во всей первозданной красе, река Свича. В голове сразу же промелькнули те воспоминания, эмоции, радость, переживания и умиротворение, которые она подарили мне в прошлом году, во время моих августовских приключений. Въезжаем в лагерь. Радость встречи с ребятами добавляет всё больше эмоций. Почему-то так им радуешся, хоть и видишь их всего раз-два в году, будто это члены своей семьи. Наверное – это всё НАХЛЫСТ!!! Читать полностью »

До найкрасивішого місця на планеті залишалося кілька десятків метрів. Бадьоро крокуючи, під вічні ритми пісень Володимира Висоцького про гори, перекручував у думках самого себе кількарічної давнини. Чохол з різноманітними вудками для коропової та карасевої рибалки, величезна сумка з поплавками, грузилами, гачками, дзвіночками та іншими дрібничками, а ще коробки з хробаками, опаришами, напіввідкриті бляшанки консервованої кукурудзи, мастирка, яка неодмінно розлізеться в кишені, нарешті, розкладний стілець. Далі у пам’яті виникали платні ставки та кілька кілограмів риби. Який же я був радий, коли усвідомив, що остаточно позбувся всього цього. Вже не хотілося комфортної рибалки. Душа вимагала екстріму, спорту, справжньої боротьби людини і природи. І тепер у мене невеликий тубус, який оберігає скарб; на плечах рюкзак з забродами, фотоапаратом та легким пайком. Усе інше спокійно вміщається в спеціальній нахлистовій камізельці. Прийшов!

Що мене чекає цього разу? Кілька тижнів тому, на цьому ж місці, в районі впадіння в ріку бурхливого гірського потоку, пощастило упіймати кілька форелей середнього розміру, а також чимало єльців, подустів та іншої «білої» риби. Тоді, правда, вода була геть каламутна, ловити можна було лише під самим берегом на німфи з голотою головкою і червоним тілом. Читать полностью »