Для початківців - Блог двох мухарів

Нахлист для новачків

Інформаційний український нахлистовий портал «Блог двох мухарів» та компанія Strike, спільно з Інтернет-магазином fly-fishing.com.ua, відкривають новий проект під назвою «Нахлист для початківців».

Нахлист для новачків

Відразу наголошу, що ми не маємо наміру створювати конкуренцію Ігорю Тяпкіну чи Роману Мозеру. Ми розуміємо, що до їхнього рівня ще не доросли, однак хочемо поділитися своїми спостереженнями з тими, хто вирішив спробувати себе в мистецтві нахлисту. Пригадую, що п’ять-шість років тому, коли я захопився віртуозними закидами мушки, знайти інформацію про особливості нахлисту в нашому регіоні було вкрай важко, практично нереально. Тому довелося набивати власні ґулі, падаючи в ями нерозуміння та зневіри. Сидячи вечорами над станком, я намагався знайти філософський камінь нахлисту. Звісно, цього мені зробити не вдалося, але за рахунок постійного спілкування з колегами, фотографій їхній флайбоксів, статей та фільмів визнаних майстрів, а також науки на власних помилках, щось та й почало вдаватися. Якщо ви хочете пройти такий самий шлях – тоді новий проект вам не потрібен. Вчіться і аналізуйте самі, вдосконалюйтесь і рано чи пізно отримаєте щастя у вигляді відпущеної форелі та харіуса. Якщо ж ви бажаєте отримати більше інформації, зібраної за роки нахлистового навчання – вітаємо! Ми спробуємо показати вам робочі мухи, покажемо де взяти матеріали та інструменти. У жодному разі не сприймайте усе сказане, показане та написане за чисту монету. У нахлисті не існує поняття «лише так і більше ніяк». Дивіться, аналізуйте, сперечайтеся, цікавтеся, помиляйтеся, експериментуйте… І, звичайно, давайте домовимося, про те, що усе побачене і прочитане ви використаєте на користь нашій природі. Пообіцяйте насамперед собі, що користуючись знаннями інших, не нашкодите нашому краю. Якщо ви готові приєднатися до команди ентузіастів, які не просто намагаються зловити рибу, а роблять це з максимальною акуратністю, щоб відпустити її з мінімальною кривдою (не пошкодити губи, не порвати плавники, НЕ З’ЇСТИ), тоді ласкаво просимо!

Golden Wet Fly. Крок за кроком. Мушка для новачків

Весна і початок літа – це час для мокрої мушки. Цікавий варіант однієї мокрої мушки запропонував відомий польський нахлистовик і гід Войтек Кудлач. Отже для її виготовлення необхідні такі абсолютно не дефіцитні матеріали:   000Гачок для мокрих мух №10
Нитка: UNI -Thread 8/0 Lt. Black
Тіло: товстий золотий люрекс і товстий золотий дротик
Хвостик: золотий фазан
Ніжки: перо з коричневої курки
Крильця: перо з мисливського фазана
Торракс: павич

Крок №1
1Закріпляємо гачок в губках станочка. Буде краще, якщо ви скористаєтеся золотавим гачком.

Крок №2
2Обмотуємо ців’я гачка монтажною ниткою.

Крок №3
3З кількох борідок пера золотого фазана робимо хвостик, який не повинен перевищувати довжину тіла.

Крок №4
4Прикріпляємо золотий люрекс (тінзель) і золотавий дротик.

Крок №5
5З люрекса формуємо тіло. У протилежну сторону намотуємо дротик. Пильнуйте, щоб крок дротика був однаковий.

Крок №6-7
6 7Прикріпляємо кілька борідок пера павича і формуємо торракс

Крок №8-9
8 9Прикріпляємо біля колечка перо з коричневої курки і робимо кілька обертів. Пильнуємо, щоб залишилося місце на голівку.

Крок №10
10 11З парних пер мисливського фазана вирізаємо однакові сегменти і затяжною петлею спершу обтягуємо, а потім примотуємо його до гачка.

Крок №11
12 13 GoldenWetFly-WKАкуратно відтинаємо зайві елементи і формуємо голівку. Мокра мушка на хорошу рибу готова.

Як вибрати станок? Поради початківцям

Настала зима. Можливо хтось і їздить рибалити у гори, але не я. Чому? Просто не подобається. Нахлист для мене це почуття свободи, а взимку я відчуваю себе скованим, особливо коли закутаний, руки трясуться, а німфи чіпляються за лід. Це не приносить мені задоволення. Рибалка взимку не завжди вдавалася мені. Тобто один раз з трьох, але це був класний раз із результатом 2 харіуси і одна форель у великій ріці – хіба це поганий показник? Але після цього я тиждень пролежав вдома із температурою, бо мало випив горілки та у дитинстві не був достатньо загартованим для такої погоди.
Зате зима дуже класний період, щоб відкинути від себе усю депресію і засісти за станок та приготуватися до наступного сезону. Чесно признаюсь, що за п’ять років у нахлисті в мене набралося настільки багато мух, причому непотрібних, що я мушу докуповувати нові флайбокси і йти до старої мрії – зробити ідеальний флайбокс, точніше наповнити китайську коробочку своїми мушками і дмухати на них. Жартую!Мій нахлист почався завдяки трансляції тематичних передач на каналі «Охота и рыбалка», але до початку народження нового нахлистовика минуло ще півроку. Потім мене немов розірвало. Це було наприкінці 2007 року, коли я купив перші нитки і зробив станок (потратив на нього місяць часу), бабінотримач та вузлов’яз (і досі ним користуюсь). Перші мушки були як у всіх – криві і надзвичайно уловисті, тому, Друже, якщо ти саме зараз, у розпалі зими, вирішив стати нахлистовиком, тоді це, ймовірно, найкращий час щоб почати в’язати і приготуватися до весни.
Відразу хочу наголосити, що нижче підуть мої думки і оказії життя. Але кожній людині властиво думати по-своєму, тож і їй вибирати який саме інструмент підійде до душі і по кишені.
Насправді тема вибору лещат дуже складна. Ніколи не буде однієї правильної думки, як і у всіх гілках нахлисту, тому я розповім як все відбувалося у мене і до чого я прийшов. Звичайно, що найкраще купити відразу гарні лещата типу Рензетті Тревелер, але чи кожен може собі дозволити відразу викласти за кілограм заліза дві сотні доларів, а то і більше на українському ринку?

Renzetti – один зі світових лідерів у виробництві лещат

Оскільки у своєму «творінні» я швидко розчарувався, а бюджет не дозволяв вилізти за межі 20-ти доларів – я придбав собі індійські лещата (http://www.flytying.ru/item1174.html), які називають Salmon vise. Неодноразово чув, що губки у них стають розбитими після першої півтисячі мух. Не вірте, це брехня. Я зв’язав до трьох тисяч мух і міг би ще досі продовжувати. Вдумайтесь у слово тисячі, а не якісь там сотні! Так, губки з часом «розбилися», але великі гачки досі тримають. І ще важливий момент – ці лещата мають функцію «ротарі», тобто крутяться. Ви можете покрутити ваш «креатив» і побачити його з усіх сторін, що особисто для мене дуже важливо.
Минули роки і мені хотілося вже кращих лещат, які будуть тримати усі номери гачків, особливо великі і маленькі. Я перелазив купу форумів і перечитав купу описів. Лідерами у мене були Dyna King Barracuda та Renzetti Presentation 2000. Вибрав я останні, оскільки вони є більш універсальними, захоплюють ширший діапазон розмірів гачків та дешевші, як мінімум, на 60 доларів. У мене була можливість купити їх зі знижкою, ще й авторитетна порада Олександра Каплуна додавала впевненості у їхній якості. Dyna має набагато точнішу і кращу розцентровку гачка, але ж ми новачки. Повірте, ця «заморочка» важлива одиницям, хоча її важливість не можна осміювати.
Якось на львівському форумі я згадав трохи і про інші лещата http://fly-fishing.lviv.ua/ru/forum/12-retsenzija-nahlistovyh-tovarov/2047-materialy-dlja-vjazanija-mushek.html. На жаль, я не можу згадати тут навіть і половину моделей які є на ринку, але у якості висновку хочу сказати наступне: якщо у вас недостатньо коштів, то беріть виріб з Індії – він вас порадує. За час навчання ви зможете краще зрозуміти критерії ідеальних лещат, а якщо фінанси дозволяють, то беріть Рензетті Тревел або Гріффін (якщо дизайн подобається. Особисто я таке чудо не хотів.).

Автор: Максим Кусакін

Body Quills – універсальний матеріал для тіла

Після «шоколадки» та фезентейла можна переходити і до інших німф. За великим рахунком мушки з матеріалу Body Quills виручать вас тоді, коли під камінням знайдете личинок певних кольорів. Бо кольорова гама цього матеріалу доволі різноманітна, отже можна створити ряд мух, які працюватимуть у певний час.Можна бавитися не лише з кольорами тіла, але й з його формою. Використовуючи білу нитку Вody Elastic можна досягти одразу двох результатів. Насамперед, створити для тіла конус. А окрім того, після намотування на цю нитку Body Quills, тіло вийде напівпрозорим. Обидва фактори є характерними для водяних комах. До речі, Body Quills можна використовувати не лише для німф. Весною прекрасно працюють мокрі мушки з рожевого матеріалу. А для сухих мушок чи емерджерів можна використовувати коричневий Body Quills. Якщо правильно зробити сегментацію, то вийде дуже реалістичне тіло одноденки. Одним словом, це дуже корисний матеріал, але, на жаль, знайти його стає все важче…

Troutist: «Для мене поезія балету – час, коли я ловлю форель»

Класифікації та лади (строї) нахлистових вудок не рідко вводять в оману не лише початківців, але й досвідчених мухарів. Дуже важко пояснити що до чого, коли й сам плаваєш у цих питаннях. Але ж без інформаційної бази важко усвідомити весь процес цього мистецтва. Тому без допомоги професіоналів не обійтися. Із Сашою Кузьміном я познайомився зовсім випадково, на львівському форумі. Не пам’ятаю точно, з чого почалася розмова, але балачки про вудилища, мушки і способи лову переросли у ще одну невидиму ниточку дружби і взаємопорозуміння, яка народжується у нахлистовиків. Оскільки Саша професійний родбілдер (складає вудки), він знає про вудилища більше, ніж просто хороший рибалка. А зважаючи на те, що питання вудилищ – їх стрій, довжина, ціна бентежать і заводять в оману багатьох початківців, ми вирішили поцікавитися у Сашка його баченням цієї проблеми.  

– Сашко, розкажи про себе, звідки в тебе нік Troutist?
Колиcь, ще у 1998 році, коли я був глибоко захоплений спінінгом, мені було цікаво не просто ловити рибу, а займатися більш глибоко одним із видів рибальства. Тоді це була щука і на спінінгових форумах у мене був нік – Pike master. Але час не стояв на місці – мені завжди хотілося доторкнутися до таємничої незнайомки, яка водиться тільки в кришталево-чистих струмках і річках, про яку так багато розповідали у закордонних журналах – до струмкової форелі. В одній із вилазок на рибалку, у спробах знайти її , ми зовсім випадково опинилися на одній річці, де мені вдалося зачепити дуже велику форель, довга боротьба з якою привела до обриву повідка. Те що я відчув, потримавши рибу, не можна передати словами, але саме тоді я твердо сказав собі, що буду серйозно займатися фореллю і розширювати географію її лову. Саме в той момент, під час боротьби із цією чудовою рибою і народився troutist. З того моменту сплило чимало часу; я став серйозно захоплюватися нахлистом, але і до тепер у наших водах так і не бачив риби такого ж розміру. Так що у мене все попереду!)))
Ти відомий родбілдер в країнах колишнього Союзу. Як ти прийшов до цього ремесла?
Професій було багато. Навіть на оборонних заводах довелось попрацювати (там, до речі, ми самі собі спінінгові блешні робили). Довгий час працював консультантом в рибальському магазині. Тоді і почав читати американські форуми, на яких люди часто обговорювали вудки зібрані на різних бланках. Коли я почав займатися нахлистом –твердо вирішив зібрати собі вудку самостійно. І, не дивлячись на те, що вона була зібрана м’яко кажучи не дуже – я ловив нею рибу довгий час, поки не зібрав собі іншу. Мої друзі, з якими я рибалив, були моїми першими клієнтами. Потім вони показали мої вудки своїм друзям – так я став збирати вудки усім. Відтоді, я не ловлю вудками зібраними штатно, тому що мене не задовольняє ні якість збірки, ні якість матеріалів штатних вудилищ. Відтоді я почав займатися ТІЛЬКИ збиранням вудилищ на замовлення, що досить-таки не просто у наш складний час.
Багато людей, навіть «дорослі» нахлистовики, не знають толком нічого про стрій вудилищ. Як би ти їх коротко класифікував?
Це найцікавіша тема у всіх виробників. Поняття строю настільки розмито, що багато виробників просто пускають пил в очі споживачам. І досі немає єдиної таблиці в усіх виробників, яка б давала чітке визначення строю. Наприклад швидкий стрій (fast) у фірми Sage це одне, у Thomas & Thomas – це зовсім інше, а у Orvis третє, хоча всі вони класифікуються як fast! Інші ж, щоб зовсім заплутати покупця, пишуть, що стрій їх нових вудлищ прогресивний (Progressiv). Звичайно є загальні поняття, які присутні на ринку – це стара класифікація від фірм St.Сroix і Lamiglas.Тобто ДУЖЕ ШВИДКИЙ – це коли гнеться тільки вершинка, ШВИДКИЙ – це коли вудлище працює верхньою частиною, МЕДІУМ – це так званий СЕРЕДНІЙ стрій, коли вудка працює до середини та ПОВІЛЬНИЙ – це коли вудлище завантажується вже цілком до рукоятті. Але повторюю, що все це настільки умовно, що говорити переконливо – все одно, що шкодити собі. Є вудилища швидкі, але при боротьбі із рибою вони вже завантажуються повністю. Є вудилища середнього строю, але при боротьбі із рибою вони майже не працюють.
Які вудилища ти б рекомендував початківцям?
Не буду оригінальним, якщо скажу, що початківцю потрібно будь-яке недороге вудилище 5-6 класу, довжиною 9 футів, щоб просто навчитися закиду. Все-одно початківець, через рік-два, після інтенсивних тренувань і рибалок, духовно «виросте» з цього вудилища і придбає собі щось пристойне та характерне для його/її темпераменту і умовам потенційних місць для рибальства.– Вудилища із яким строєм ти б використав для німф, сухариків, мокрих або як би ти комбінував снасть?
– Ну, звичайно, в ідеалі, для кожного лову, потрібно окреме вудилище, але так не виходить. Не будемо ж ми носити із собою по річці купу вудилищ для різних мух. Тому тут треба підбирати вудилище більше не по виду приманок, а розраховувати умови та вид риб, які ви збираєтеся ловити. Велика ріка з великою рибою – вудилище не менше 9 футів завдовжки і не менше 5 класу. Середня річка, де живе форель-харіус – вудки від 8 до 9 футів довжини, 3-4 класу, більш м’якого ладу. Струмки – короткі вудки довжиною від 6 до 7 футів, 2-3 класу. Котушка, на моє глибоке переконання, має роль зберігання шнура і балансу снасті вцілому, за винятком тих моментів, коли нам доводиться мати справу із відверто великою і сильною рибою, такою як велика кумжа, сьомга і при морській рибалці.
Які вудилища (бренди) ти б рекомендував для починаючих кастерів («кастер» у цьому контексті – людина яка займається спортивним закидуванням)?
Це вудилища, якими вони звикли кидати під час рибальства. Маю багато знайомих кастерів, яким я перебирав і Sage і Kолу. Кожен із них інструктор міжнародного класу. Їх прихильність до брендів не має в даному контексті ніякого значення. Має значення тільки тренування і ще раз тренування.– Як відрізнити хорошу вудку від поганої?
– Дуже цікаве питання. Напевно просто дам рекомендації з вибору вудки в магазині. При покупці звертайте увагу в першу чергу на стики вудилища – вони повинні зістиковуватися і роз’єднюватися з рівномірним зусиллям і ні в якому разі не повинно бути стукоту в колінах. Далі уважно оглядаємо лакове покриття вудки – не повинно бути відколів і потьоків фарби (лаку), потім увагу потрібно звернути на кільця – ніде на кільцях не повинно бути пропилів або задирів, нитки не повинні стирчати з під лаку обмоток кілець. Далі звертаємо увагу на ручку. Кращі ручки робляться із пробки найвищого класу, без каверн. Як правило, всі виробники економлять на пробці і часто я бачу на вудках ціною за 700 доларів і вище пробки, м’яко кажучи, не айс. Якщо дешева пробка зашпакльована –готуйтеся до того, що одного разу шпаклівка вивалиться і оголить печеру в пробці. І найголовніше перевіряйте ручку уважно, щоб не дай бог вона не оберталася навколо бланка або щоб під пробкою не було порожнеч. Так само перевіряйте катушкотримач –дивіться, щоб він був добре приклеєний і не обертався, добре затягував котушку.
– Як дивитися за вудилищем під час зими, коли воно стоїть без діла?
– На зиму треба просто добре промити, висушити і протерти кільця, саму вудку і особливо пробкову рукоятку, яку, як правило ніхто не миє. Бактерії, які розмножуються на ній, призводять до її повного руйнування. Так само доводилося бачити і переробляти кілька ручок, господарі яких просто залишили захисну плівку на них і так ловили, а на зиму не зняли. Ручка просто згнила під плівкою, стала провертатися і облізати.– Буває таке, що рукоятка покривається пліснявою. Як з таким боротися?
– Треба негайно зняти заражений шар за допомогою наждачного паперу, спочатку використовуючи більший папір, а потім відшліфувати дрібним.
– Наскільки важлива вага вудилища і котушки? Як знайти правильний баланс?
– Правильний баланс, за визначенням, має бути там, де тримається ваш вказівний або великий палець під час закидання. Причому балансується вудилище не просто котушкою з намотаним шнуром, а шнур повинен бути протягнутий по кільцях, з бодай випущеною «головою». А так баланс важливий лише для комфорту того, хто ловить вудкою. Якщо у вас баланс неправильний а ловити вам зручно, то він для вас не важливий.))
– Які вудилища ти рекомендуєш для французького методу? Який повинен бути лад?
– Для сучасного лову методом «французька німфа» підійде будь-яке вудилище 3-4 класу, більш параболічного ладу, довжиною не менше 9 футів (залежно від умов лову).
– Які є основні принципи класифікації вудилищ за класами?
– Теж вельми цікаве питання, на яке в даний момент ні в кого не знайдеться точної відповіді. Стара добра AFTMA створювалася в ті давні часи, коли виробників шнурів і вудок можна було перерахувати на пальцях однієї руки. Зараз все набагато складніше. Ті ж RIO або Airflo випускають шнури в різних серіях. Маркування по класах у них буде збігатися, а фактична вага буде різною. За класифікацією міжнародного союзу виробників нахлистових снастей зважуються перші 10 метрів шнура. Нижче наведу таблицю для визначення по їх класифікації. Ну а порада при виборі шнура така: тільки з’єднавши його з вудкою і вийшовши на водойму – ви зможете точно переконатися, що він вам підходить. Тобто методом спроб та помилок, або заручившись рекомендаціями з різних форумів. Але так само пам’ятаючи про те, що вудки в одному і тому ж класі у різних виробників різні – отримуємо темний ліс і широке поле для експериментів!
– Чи можна використовувати котушки і вудилища різних класів?
– Звичайно можна, якщо вам з ними комфортно.Якось, ми з тобою ненароком зачепили тему балету. Яка твоя улюблена снасть і мушка, щоб боротьба з фореллю виглядала як гарний балет в парі?
– Я просто опишу відчуття з одної рибалок на північному заході Росії. Була рання весна, природа тільки пробуджувалася від зимової сплячки. Повітря дзвеніло різними тонкими ароматами. Я йшов один по річці і ловив на клінкхаммер дрібного харіуса. На одному з поворотів я побачив як якась велика риба випливає з під корча і ловить дрібну поденку над водою. Серце моє забилося швидше. Перший закид проти течії – мимо. На другому закиді я побачив класику балету – як у зарубіжних фільмах. Риба вийшла – піднялася і схопила мою суху мушку. Потім боротьба, виважування, фотографування та випуск назад в рідну стихію. Для мене поезія балету, коли я ловлю форель, це моє улюблене вудилище від Thomas & Thomas-Paradigm довжиною 8,6 футів, 4 класу. Воно прекрасно презентує суху мушку і дозволяє виводити навіть крупну форель на найтоншому повідку.

Розмовляв Максим Кусакін
Фото від Troutist (сайт нашого співрозмовника тут: troutist.ru)

Від ялинки до мушки

Повернувся з Ашану. Придбав кілька “дощиків”, які неодмінно прикрасять не ялику, бо ялинку я не ставлю, хіба штучну, а мої мушки. Узяв собі срібний та золотий китайський люрекс по 2,38 гривні за штуку. Срібні підуть на мадлери, золоті – на марч-брауни. Там ще були сині і червоні, але як на мене, то досить і цього. 

Отримувати оновлення


Отримувати оновлення на почту:

Архів записів

Цікавий нахлист

Кнопочки