Настала зима. Можливо хтось і їздить рибалити у гори, але не я. Чому? Просто не подобається. Нахлист для мене це почуття свободи, а взимку я відчуваю себе скованим, особливо коли закутаний, руки трясуться, а німфи чіпляються за лід. Це не приносить мені задоволення. Рибалка взимку не завжди вдавалася мені. Тобто один раз з трьох, але це був класний раз із результатом 2 харіуси і одна форель у великій ріці – хіба це поганий показник? Але після цього я тиждень пролежав вдома із температурою, бо мало випив горілки та у дитинстві не був достатньо загартованим для такої погоди.
Зате зима дуже класний період, щоб відкинути від себе усю депресію і засісти за станок та приготуватися до наступного сезону. Чесно признаюсь, що за п’ять років у нахлисті в мене набралося настільки багато мух, причому непотрібних, що я мушу докуповувати нові флайбокси і йти до старої мрії – зробити ідеальний флайбокс, точніше наповнити китайську коробочку своїми мушками і дмухати на них. Жартую!Мій нахлист почався завдяки трансляції тематичних передач на каналі «Охота и рыбалка», але до початку народження нового нахлистовика минуло ще півроку. Потім мене немов розірвало. Це було наприкінці 2007 року, коли я купив перші нитки і зробив станок (потратив на нього місяць часу), бабінотримач та вузлов’яз (і досі ним користуюсь). Перші мушки були як у всіх – криві і надзвичайно уловисті, тому, Друже, якщо ти саме зараз, у розпалі зими, вирішив стати нахлистовиком, тоді це, ймовірно, найкращий час щоб почати в’язати і приготуватися до весни.
Відразу хочу наголосити, що нижче підуть мої думки і оказії життя. Але кожній людині властиво думати по-своєму, тож і їй вибирати який саме інструмент підійде до душі і по кишені.
Насправді тема вибору лещат дуже складна. Ніколи не буде однієї правильної думки, як і у всіх гілках нахлисту, тому я розповім як все відбувалося у мене і до чого я прийшов. Звичайно, що найкраще купити відразу гарні лещата типу Рензетті Тревелер, але чи кожен може собі дозволити відразу викласти за кілограм заліза дві сотні доларів, а то і більше на українському ринку?

Renzetti – один зі світових лідерів у виробництві лещат

Оскільки у своєму «творінні» я швидко розчарувався, а бюджет не дозволяв вилізти за межі 20-ти доларів – я придбав собі індійські лещата (http://www.flytying.ru/item1174.html), які називають Salmon vise. Неодноразово чув, що губки у них стають розбитими після першої півтисячі мух. Не вірте, це брехня. Я зв’язав до трьох тисяч мух і міг би ще досі продовжувати. Вдумайтесь у слово тисячі, а не якісь там сотні! Так, губки з часом «розбилися», але великі гачки досі тримають. І ще важливий момент – ці лещата мають функцію «ротарі», тобто крутяться. Ви можете покрутити ваш «креатив» і побачити його з усіх сторін, що особисто для мене дуже важливо.
Минули роки і мені хотілося вже кращих лещат, які будуть тримати усі номери гачків, особливо великі і маленькі. Я перелазив купу форумів і перечитав купу описів. Лідерами у мене були Dyna King Barracuda та Renzetti Presentation 2000. Вибрав я останні, оскільки вони є більш універсальними, захоплюють ширший діапазон розмірів гачків та дешевші, як мінімум, на 60 доларів. У мене була можливість купити їх зі знижкою, ще й авторитетна порада Олександра Каплуна додавала впевненості у їхній якості. Dyna має набагато точнішу і кращу розцентровку гачка, але ж ми новачки. Повірте, ця «заморочка» важлива одиницям, хоча її важливість не можна осміювати.
Якось на львівському форумі я згадав трохи і про інші лещата http://fly-fishing.lviv.ua/ru/forum/12-retsenzija-nahlistovyh-tovarov/2047-materialy-dlja-vjazanija-mushek.html. На жаль, я не можу згадати тут навіть і половину моделей які є на ринку, але у якості висновку хочу сказати наступне: якщо у вас недостатньо коштів, то беріть виріб з Індії – він вас порадує. За час навчання ви зможете краще зрозуміти критерії ідеальних лещат, а якщо фінанси дозволяють, то беріть Рензетті Тревел або Гріффін (якщо дизайн подобається. Особисто я таке чудо не хотів.).

Автор: Максим Кусакін

Цікавий нахлист