Блог двох мухарів

Ще в червні, коли в селі Вучкове відбувався Кубок України, почалися розмови про те, що на Ріці необхідно провести ще один турнір. І завдяки ентузіазму Степана Чеха цей турнір таки відбувся. Усі знають Стьопу як переконаного «француза» – спеціаліста по німфі. Однак цього разу він наполягав на проведені змагання по сухій мушці.Взагалі, більшість нахлистовиків вважають, що сухій мушці нема альтернативи. Особливо це стосується мешканців Міжгір’я – надзвичайно добрих та приємних людей, які знову проявили свою гостинність, приймаючи спортсменів зі Львова, Франківська, Києва та Ужгорода. Переважно усі вони ловлять на суху, а до німфи ставляться з певною осторогою, мовляв, нема особливого задоволення від того, що не видно, як риба атакує приманку. Саме тому, участь в цьому турнір взяли ті, хто не боровся за Кубок України, в якому переважала німфа. Взагалі, на змагання зареєструвався 21 учасник – наразі стільки ще не було на жодному українському нахлистовому турнірі.На місце збору народ почав збиратися у п’ятницю ввечері. Ми приїхали в Закарпаття з Юрою Щербатим та Максом Кусакіним. Поки було ще не дуже темно, встигли трішки половити на домашньому пулі. Вже тоді стало зрозуміло, що риба дуже вередлива, на будь що ловитися не збирається.Але про рибу ми думали в суботу. А в п’ятницю ввечері усі зібралися за великим столом, де разом з спорідненими душами балакали про все на світі. Невдовзі розпалили вогнище, біля якого було трішки тепліше. Можна було спекти трохи сала, хліба, продемонструвати свої хімічні навики і взагалі класно провести час. А ще за кілька хвилин спорожнити пляшку п’ятизіркового грузинського коньяку, яку нам передали кавказькі нахлистовики.Практично всі учасники вирішили ночувати в приміщенні лісництва. Ми ж з Юрою розклали намет, надули матрац та залізли у спальники. І там було, як на мене, набагато краще, аніж в кімнаті. Правда, комусь не дуже спалося: десь пів сьомої ранку Макс вже вибіг на вулицю і почав будити людей. Довелося вилазити на дубак – термометр показав 4 градуси. Когось рятувала чи чай, когось ранкова зарядка. Невдовзі почалася і жеребівка, яка визначила мені у підсудні Андрія Соколова з Києва. Ще увечері більшість учасників проголосували за те, щоб дозволити йому ловити на тенкару.Тож ми зібралися і почимчикували на ближній пул. Андрій – людина надзвичайно приємна та культурна, а ще дуже цікавий співрозмовник. Каже, що приїхав на змагання аби гарно провести час в компанії нахлистовиків, тож був готовий навіть не входити в офіційний залік. Але всі нюанси вдалося вияснити, тож Андрій зайшов у воду і змахнув тенкарою. Скажу чесно, ловити цією вудкою не так вже й просто, як здається на перший погляд.
Найбільше мене цікавив процес виважування риби, але харіус вперто не ловився. І лише за 10 хвилин до кінця Андрію вдалося таки розкусити пирів і упіймати трьох штук. Усі вони потрапили до ексклюзивного підсака, своєрідної форми. До речі Андрій сам його зробив.Три харіуси – непогано, як на ранок. Стільки ж було у Ганни, у Юри Гудзя – чотири, в Геника – один, а найбільше упіймав Іван Повхан – 12 штук. Іван сам з Ужгорода, але на Ріці іноді ловить: за його словами, він рибалив тут півтора тижні тому.Після швидкого, але смачного обіду, прийшов час дальніх пулів. Мені випало ловити у 17-му, а суддею став саме Іван Повхан. Добиралися до місця на фургоні Нестора разом з Геником, Максом, Ганною та Олегом. Місця там вистачало, але доводилося займати більш-менш прийнятні пози.У мене було досить цікаве місце, але розкусити харіуса не вдалося. Власне, я бачив лише одного. Це був крупний екземпляр – він вийшов на ред-тага і обірвав мені повідок. А зловити на цьому пулі вдалося лише одного голавля. Коли закінчився час, то я спитав Івана, в чому моя проблема? Чому я не зміг нічого зловити? Іван не знав, що відповісти. Сказав, що закид в порядку, мухи теж та й місця харіусові. Можливо, справа в тому, що проплив мухи був досить короткий. Не знаю, важко сказати… Взагалі, я помітив, що тутешній харіус ловиться зовсім не так, як у нас.Дімі Голенкову, Олегу та Максу також не вдалося нічого зловити, Нестор розжився одним пириком, Іван Фіцколинець мав їх з півдесятка, Діма Петруняк також показав хороші показники. Приємно здивував Юра Щербатий, для якого ці змагання були першими – два харіуси і голавлик. Кілька харіусів упіймав і Стьопа Чех. Я жартома спитав чи на «шоколадку». Виявилося, що я був недалеко від істини – Стьопа ловив на сухий варіант своєї німфи… Тож у перший день лідером був Ваня Повхан, а на п’яти йому наступали Юра Гудзь, Іван Фіцколинець, Діма Петруняк та Міша Шуненець. Словом, все найцікавіше переносилося на неділю.Мені випав 4-ий сектор, де в суботу відловився лідер. Я спитав, чи він мені щось залишив, Ваня відповів, що риби там вистачає, чим мене трохи втішив. А судити мене випало Андрію Соколову, тож ми вирушили вверх по течії.Цього разу я озброївся одиничкою і намагався обловлювати пул на колінах. Справа в тому, що після Івана активної риби могло бути не дуже багато. Тому треба було максимально обережно та тихо просуватися, щоб не сполошити пирів з мілини. Саме на мілині, ледь не пригнувши голову до води мені вдалося зловити найбільшого харіуса. Ще двоє узяли на трохи глибшій воді. Працював звичайний емерджер на гачку TMC 200 R з натурального даббінгу, сі-ді-сішного торакса і крила з білого зайця. Були виходи і на інші мушки, але більше нічого упіймати не вдалося. Взагалі, зранку досить багато учасників упіймали по три риби.Завершальний етап розпочався о 13:00. Я судив Ганну на найдальшому пулі. Вона непогано почала – три харіуса за перші 40 хвилин, але потім почала хвилюватися і спустила декілька риб. А от в Івана Повхана, який ловив поруч було чотири харіуси, але цього для загальної перемоги могло бути замало.
Зрештою, так і сталося – Іван Фіцколинець показав мегарівень, коли зловив 11 харіусів і одного голавля, при чому за півгодини до кінця етапу просто вийшов з річки і пішов на базу. Здається, що Ваня має здатність бачити крізь воду і точно знає, де сидить риба. Не пішли справи в Діми Петруняка, який упіймав лише голавля і харіуса, зате гарно половив Юра Гудзь – сім штук. Приємно, що хороший результат показав Влад Осін – киянин, який лише починає ловити нахлистом: 2 харіуси і голавль.Таким чином, за загальними підрахунками, перше місце виборов Ваня Фіцколинець, а Ваня Повхан став другим. Юра Гудзь нарешті показав свій рівень і потенціал (а він у нього дуже серйозний, незважаючи на скромність) і отримав бронзу. Четвертим став Міша (Шерлок), а замкнув п’ятірку лідерів Діма Маслей. До речі, Андрій Соколов з тенкарою у четвертому етапі витягнув 5 харіусів і отримав шосте місце.Чемпіон отримав красень-кубок у вигляді харіуса, призери – подарунки від Hardy, Greys, інтернет-магазину fly-fishing.com.ua та компанії Extreme Expedition, а всі інші добрий настрій та повний шлунок. Дзяма, плов, шашлики, хліб… ех, хто краще за закарпатців уміє готувати?

Словом, дякую усім, хто це свято створив і всім, хто був його учасниками. Ми будемо сумувати за вами і обов’язково побачимося наступного року!

Вражаюча гостинність, непередбачувана ріка, чудова погода, дружня компанія та багато інших позитивних епітетів – це все атмосфера, в якій проходив черговий нахлистовий турнір – Кубок Карпат з сухої мушки.
Детальніше про змагання я напишу за день-другий, а поки можемо привітати переможця – Івана Фіцколинця з Міжгір”я, який показав справжній клас і без жодних проблем змусив харіусів підніматися з дна.
Друге місце посів Іван Повхан з Ужгорода, а третє Юрій Гудзь зі Львова. Взагалі, участь в змаганнях взяв 21 учасник, що є рекордом.
PS У кого є фото – присилайте мені на мейл ro_ro_ro@ukr.net

На Ріці будемо змагатися за оцю неймовірну красу, автором якої став Артур – товариш Степана Чеха. Ех, як би цей харіус пасував би до тої форелі))). Але за такий шедевр треба гризти землю…

Нарешті я завершив роботу над спеціальним флай-боксом для Кубка.
Спробував зібрати докупи ті типи мух, які б мали працювати на Ріці. Перевагу віддавав мушкам типу йобо, емерджерам з CDC та лапки білого зайця.
Для них використовував гачки від TIEMKO: TMC 100 (№ 24-28) TMC 200 R (№ 16) TMC 212 Y (№ 17-19).
Усі ці гачки з борідками, але за допомогою плоских плоскогубців, дуже легко і просто вдалося їх позбутися. Тепер залишається лише не прогадати з окулярами і вибором мухи. Ну і сподіватися на вдале жеребкування.

Буду радий усіх вас бачити вже в п”ятницю ввечері. До зустрічі!

Лише кілька днів залишилося до п’ятниці, коли нахлистовики пакуватимуть свої рюкзаки і вирушатимуть до сонячного Закарпаття, у Міжгірський район на річку Ріку, яка славиться своєю красою, а місцеве населення гостинністю. Улітку тут відбувся Кубок України, а тепер пройде Кубок Карпат – дружній, неофіційний турнір, але з офіційними правилами. Ловити можна буде лише на суху мушку.Наразі, до участі зареєструвалося 17 учасників. На жаль, не зможе приїхати Арсен Грабчук, який наробив шуму на чемпіонаті. Його не відпустять сімейні справи.До речі, як ви знаєте, недавно наш Діма (Поплавок) був у Грузії, де зробив сходження на Казбек. Там він зустрівся з моїм знайомим Тамазом, з яким я познайомився в 2010 році, коли був в Кутаїсі. І Тамаз передав нам пляшку славного грузинського коньяка. Я думаю, що усім нам він припаде до смаку. Так що, до зустрічі на Ріці!

Список учасників турніру «Кубок Карпат 2013»

1. Кусакін Максим (Львів)

2. Степаненк Олег (Львів)

3. Чех Степан (Мукачево)

4. Шунинець Михайло (Міжгір’я)

5. Гримут Василь (Міжгір’я)

6. Голенков Дмитро (Львів)

7. Ростислав Ящишин (Львів)

8. Щербатий Юрій (Львів)

9. Іщенко Сергій (Мукачево)

10. Савицька Ганна (Львів)

11. Юрій Гудзь (Львів)

12. Олександр Міловський (Львів)

13. Головко Геннадій (Львів)

14. Повхан Іван (Ужгород)

15. Соколов Андрій (Київ)

16. Петруняк Дмитро (Івано-Франківськ)

17. Федорович Мирон (Самбір)