Ще не зовсім встиг оговтатися від Кубку України по нахлисту і відразу як вже на носі Чемпіонат України. Зайнявши попереднього разу призове 3-тє особливого настрою змагатися не було. Був, але не такий вже гарячий і робочий.

В дорогу виїхали в четвер з п. Мироном і Андрієм.  Погода була супер. У Болехові  заїхали до Нестора (нашого друга і місцевого нахлистовика-байкера). Випили кави, поспілкувалися та й поїхали далі до місця проведення чемпіонату. Перше місце де ми маємо можливість побачити р. Свіча – з мосту в с. Гошів. Глянули – ріка чиста!! УРА!!

Вже за 15-20 хв ми проїздили в районі  с. Шевченково і  мені зателефонував Орко, який вже був на місці і попросив організувати декілька дощовикв. Нащо? Як? Невже дощ? Я був у шоці. Але, вже під час нашої розмови, побачив здалеку блискавку, страшні чорні хмари і нашу дорогу, що вела прямісінько на них. Ще я згадую, що вперше забув вдома дощовик і фліс. Забув саме тоді, коли вони найбільше потрібні… Ще 20 хвилин дороги і ми вже біля бази. Все мокро і волого. Потічок, який впадає у ріку перетворився у величезну бурхливу масу, яка замучувала воду. Над ним ріка була більш-менш терпимої мутноватості.

Цього разу приїхали нові люди – хлопці з м. Рівне, нові кияни-нахлистовики (як виявилося пізніше, бас-гітарист з групи Бумбокс і відеорежисер «Космос»). Вітаємось з усіма! Бойовий настрій підкрімлюємо першими «пять-двадцять-сто» деко за зустріч, успішній чемпіонат і нахлист, розкладаємо палатки. Андрій в цей раз купив якусь нову палатку за двісті гривасів і це мав бути її перший тест на виносливість, адже умови були суворі. Ми її розклали і пішли по вищих перекатах у пошуку рибки. Мене вистачило на півгодини. Корінною віддповіддю на запиттання «Знаєш, що він нині не впіймав?» було «Нічого»… Далі вечеря продовжилася у бесідці до півночі з гітарою, хорошою компанією та тріскотом вогню…

Наступного дня я прокинувся о пів на шосту ранку. Вже наші хлопці пили пиво, дивилися на ріку і приводили себе до порядку. Мене цікавив потічок і я до нього відразу пішов – згідно з мого вечірнього заміру вода впала десь на півметра і це тішило. Заплановане о 8 ранку жеребкування розпочалася вчасно. Ми розібрали свої карти і за деякий час учасники і судді попрямували по своїм участкам.

Мені випало ловити у першому пулі. Я знав з попередніх змагань, що це за пул, бо сам його розмічав. На превеликий жаль, цього разу цей участок трішки змістили і він, на мою думку, став ще менш привабливим. В додаток вода була досить зеленкувата і наосліп по дну пересуватися було дуже некомфортно. Я зробив за 2 години все що міг, чи на що мав сили, і десь під кінець таки видурив одного харіуса, якого успішно і упустив. Подальші спроби щось спіймати закінчилися провально. Після завершення першого етапу були результати – отже Степан Чех, Коваль Андрій, Пугач Руслан вирвалися дуже сильно в перші місця!

В другому етапі не всім вдалося гарно половити. Будучи секундантом Гудзя Юри, зафіксував у протоколі двох харіусів у не дуже чистій воді. Гарна робота! На другий день ані зранку ані ввечері, учасникам так і не вдалося, через ті та інші причини, по повній розловитися. Однак, переможцем став Женя Федоренко, який вже декілька тижнів провів на Свічі перед змаганнями. Чи це добре чи зле судити громаді…

Отже призові місця:

1. Євген Федоренко (м. Київ)

2. Коваль Андрій (Львів-В. Синьовидне)

3. Голенков Дмитро (Львів)

Призери отримали супергарні кубки ручної роботи, які були зроблені хлопцям із м. Рівне – Віктору і Антону, за що їм велика подяка!!! Велика подяка організатору Дімі Петруняку за просування нахлистового спорту! Без Діми-Полавка і Алекса не було б вечері для нахлистової громади!!!

Автор Максим Кусакін 

Фото Юрія Гудзя (с)

p

Цікавий нахлист