Нахлистові вихідні БУЛИ яскравими, а не просто пройманули…

Цього разу відпочинок у Карпатах був із київськими друзямі у складі Андріїв (Зарта і Красоти), Пашки-Цигана і Колі.

Ніч перед рибалкою, як завжди, була коротка, бо до першої грав на компі, а вже о 3-й ранку мав прокинутися, щоб зібратися перед приїздом таксі. Але я не почув будильник і лише о 3.30 мене розбудила служба таксі. За 7 хвилин я вже був у машині і вчасно потрапив на поїзд. Добирався до Сколе на 81-му поїзді, тобто їхав з хлопцями разом, тільки у різних вагонах. Найбільше сподобалася ціна 25,50 за дорогу і найголовнеше те, що тривалість дороги 1 год 45 хв (Львів-Сколе). Вигідно, бо маршрутка дуже довго їде, мусить зупинитися біля кожного смітника і чаю не поп’єш і не дуже приляжеш. Тому, дуже раджу цей поїзд!
В самому Сколе на прийшлося півтори години почекати на першу маршрутку до Гребенова, якраз за цей час встиг доїхати Паша та Ростик з Дімою. Вже на базі ми досить оперативно розклалися, випили першу пляшку і пішли на рибалку. Незважаючи на осінь, ранішній холод і тд. – рибалку можна назвати навіть дуже вдалою. Особисто в мене вже рівно о 10 ранку був перший харіус на суху, і потім теж ловилися і ловилися. В результаті в мене було 8 хвостів до 13 години. В хлопців теж було дуже незле. Хоча в нас – мене, Діми, Паші результат був кращий ніж у хлопців які ловили внизу ріки.
Після обіду рибалили вже хто де. Юра Гудзь повіз хлопців на Стрий. Я з Анкою рибалили біля бази на суху. Маленькі харіуси клювали як дурні. В Анки краще… В результаті в неї було 18 штук, а в мене тільки 8.
Хлопці повернулись з річки Стрий. Як виявилося згодом, Ростик зловив дуже файну форель, але дуже не розголошував про це по приїзді. Хм. Пам’ятаю, що були моменти коли він біжав до мене побачивши, що я тягнув рибу, або міг позвонити і ділитися враженнями. Невже враження затихають і стає нецікаво розповідати про свій успіх на рибалці?
Ввечері ми гарно посиділи. Горілки випили доволі мало, але достатньо для того, щоб не змогти в’язати мух. Я не брав нічого, бо знав як то воно буває на природі. Як не дивно, але вже о 12 ночі я був в номері. Все Циган винуватий, який не хтів продовження бенкету і втік, закрившись в одній кімнатці і не виходив. За що йому можна сказати списибі, бо на ранок я може б навіть до обіду не встав…
Наступного, другого, ранку мене розбудив Ростик. Йому чомусь було холодно. Я просто трошки привідкрив вікна у кімнаті і виключив батареї, тому що спати при жарі не любив, думав, що і йому це буде корисніше. Ранок був досить холодним і туманний. Після ранкової кави пішли хто куди на рибалку. Я трошки ловив на француза, але того кайфу що на суху я не відчував зовсім. Хоча завдяки німфі мені вдалося вже ближче до обіду знайти харіуса побільше, тобто десь 20-23 смі трошки із ним повоювати.
О першій годині вже було тепло немов влітку. Краса Карпат восени особлива. Тому, я повернувся на базу. В мене ще було трохи часу до приїзду Юри і я просто взяв фотік, пиво і пішов насолоджуватися природою, рікою. На ріці зустрів Пашу із Кольою. Трошки там поспілкувалися і повернулися на базу, щоб пообідати і вирушити додому. Обід був настільки смачним і ситним, що я думав що вже не встану зі столу. Отже, обід «Ситний» за 56 грн. включав у себе чанахи, салат, відбивну із смаженим яйцем, картоплю по-селянськи. По обіді ми ще попили кави і вирушили з Гудзями до Львова. Мій храп їх дещо «веселив», але ніц з тим на жаль не можу зробити.
Свій голод щодо рибалки, спілкування, гір мені вдалося незле втамувати, але це не надовго. Всім дякую за проведений час! Вибачте, що багато матюкаюсь. Я виправлюсь…

Автор: Максим Кусакін
Фото: автора та Zart

Цікавий нахлист