Ранок четверга видався мокрим та прохолодним. Ріка піднялася і забруднилася. Але були і позитивні події – приїхали кияни: Андрій, Оленка, Коля, Женя і Харді, а також Костя з Кишенева. Власне, у четвер на базу мали з’їхатися якщо не всі, то значна більшість учасників, за винятком Дмитра Петруняка, який вимушено залишився удома через сімейні клопоти.

Разом з іншими, кияни вирушили ловити на іншу річку, у сподіванні того, що вона буде чистою. Я ж залишився в таборі і невдовзі вирушив половити у брудній воді. Мені завжди подобалися складні умови, а мутняк – один з таких випадків, коли рибу треба знайти та переконати вхопити муху. Звісно, я розраховував на форель, бо харіус за такої ситуації практично не ловиться.

Щодо мух, то я віддав перевагу імітації хробака, але не сучасного, з матеріалу сквірмі-ворм, а зробленого із рожевого латексу. У парі із помаранчевою головою, мушка на невеликому гачку виглядала доволі симпатично та апетитно. Звісно, щоб зловити рибу в брудній воді, треба робити по кілька десятків проводок в одному місці. Робота монотонна, але може принести результат. За першу сесію, протягом години, я упіймав 4 форелі: одну маленьку струмкову та три райдужки. Трохи згодом, під вечір, коли річка прочистилася зовсім трішки, вдалося зловити ще п’ять хвостів, при чому одного крупного харіуса. Загалом такий результат мене дуже потішив.

Але прийшов час повертатися на базу, бо галявина наповнилася автівками та акцентами. Із сонячного Закарпаття та дощового Львова прибули майже всі учасники. Стіл був обкладений з усіх сторін, Макс з Данилом тягнули мангал, хтось перекидав дрова, хтось монтував ліхтарики, хтось розповідав байку, хтось просто сидів і насолоджувався. Підходив час ударної п’янки, неодмінного атрибуту наших змагань. У четвер ввечері можна абсолютно все, чого душа бажає, ніяких обмежень. Зате вже під час самих змагань ні-ні.

Сиділи ми довго. Макс смажив ребра, хлопці міняли пляшки, закуски та жарти. Річка чистилася, настрій покращувався. Гулянка «Зустріч старих друзів» пройшла на славу, зрештою, як і завжди. У п’ятницю зранку хлопці розбрелися по ріці, а ми з Ромою Михайлюком вирушили змінювати п’ятий пул. Однак, коли ми добралися до місця, то побачили, що він не такий вже й поганий. Може не простий, так, але завдяки піднятій воді, ловити можна було абсолютно всюди. Риба тут точно мала бути, тому після кількох хвилин міркувань, ми вирішили залишити його в недоторканості. За іронією долі, цей пул випав саме Ромі, але про це вже трішки згодом.

Нарешті, відкриття змагань. На Чемпіонат зареєструвалося 14 учасників, але зважаючи на те, що Діма Петруняк не приїхав, нас стало 13. Моїм першим суперником став Андрій Мартиненко і відповідно до жеребу ми отримали 7-ий пул. Я мав ловити другим. Ну що ж, пішли на річку!

Далі буде…

Цікавий нахлист