Блог двох мухарів

Архив категории ‘Новини’

Поки на теренах Інтернету тривають бурхливі обговорення потрібності чи непотрібності проведення нахлистових змагань, у мене виникло ряд думок та запитань щодо якості та умов перебування риби у «камері смертників», тобто на прилавках наших магазинів.

Отже в суботу я відвідав гіпермаркет «Ашан», з метою придбати риби на святковий стіл. Спершу планував купити щуку, але зубатої не було. Тож зупинив свій вибір на райдужній форелі, яку гордо підписали «форель річкова». Усі ми прекрасно розуміємо, що такої риби в природі не існує – це нахабна вигадка маркетологів. Така «форель» народжується і живе в басейнах, річку вона в житті не бачила. Але менше з тим. До «форелі» ми ще повернемося.

А поки я здивовано дивився на трійку дрібоньких стерлядок, які лежали на леді і безпорадно рухали зяберними кришками. Вони були живі. Зверху височіла табличка з ціною і країною походження – Україна. І це при тому, що коли мені не зраджує пам’ять, убивство одної стерляді коштує 48 тисячі гривень. Хоча, гадаю, що тут ситуація трохи інша. Достатньо загуглити «стерлядь» і ми побачимо, що кілька інститутів вже змогли штучно розвести осетрових і запустити їх в Дніпро та Дністер. Але в такому випадку все одно виникають питання до… навіть не знаю з кого почати. До усіх, словом, хто має стосунок до цієї риби.

Йдемо далі. Купивши три райдужки, я узявся за її приготування. Ясна річ, мене цікавив вміст шлунку риби. Провівши неважку операцію видлубав з черева шматок твердої чорної субстанції, очевидно, це комбікорм, яким годують «форель» у басейнах. Промивши рибу, я нафарширував її білими грибами з цибулею, завернув в фольгу і закинув в духовку.

Поки риба пеклася, прийшов час робити канапки з червоною ікрою. Відкривши баночку, куплену в тому ж «Ашані», мене здивував колір.
Ікра була якась не то брунатна, не то гранатна, не то бордова, не то ще якась. Словом, на «червону» відверто не тягнула. Читаю склад: ікра горбуші, сіль і ще там якась Е-біда. Хто не знає, моя кохана дружина провела дитинство на Чукотці, де червона ікра стояла в бочках і ніхто на неї не дивився. Але на смак вона її добре розрізняє. Закинувши ложку ікри, дружина трохи її розжувала, після чого, вибачте за подробиці, витягнула з рота якусь незрозумілу білу речовину, схожу на плівку з якої роблять пакетики. Апетит різко упав.
Я узяв ще ложку і закинув її в склянку, залив холодною водою. Миттєво вода перетворилася на якусь молочно-білу рідину.
Через деякий час я злив воду і побачив, що вся ікра була вкрита тією самою плівковою бідою.
Ми якраз згадали, що читали новини про «ікру» на сайті Фішкі – http://fishki.net/1237545-ikra-krasnaja.html. Тільки от їхня ікра звалася «Сахалінская», а наша «Камчатская».
Словом, банка ікри опинилася в смітнику.

Тим часом допеклася «форель». Пригадую, коли один з наших друзів знайшов на ріці сітку, а в ній струмкову форель (вже не живу), то віддав її мені, а я приготував для своєї чотирирічної доньки. Від рибки залишився сам скелет. Натомість, райдужку вона їла неохоче, трохи кривилася. І справді, риба на смак просто ніяка. Не смачна, не соковита…

Такі от сумні справи. Вже схиляєшся до того, щоб взагалі нічого не купувати в магазинах, а їсти свою квашену капусту, свою картоплю, а м’ясо та рибу привозити з Польщі. Принаймні, у нас ніколи не було претензій до товарів з Теско чи Бєдронкі…

Віце-президент риболовного спорту України Дмитро Петруняк розповів про змагання і семінари, що чекають на нахлистовиків у 2014 році.  –          Дорогі друзі! Я особисто та весь наш колектив – компанія Strike! Вітає вас з новим роком і різдвяними святами. Бажаю усім здоров’я та вдалих рибалок у цьому році. Підбивши підсумки минулого року, ми окреслили попередні плани на 2014 рік. Отже, 25 травня закінчується нерестова заборона і починається сезон рибальства. З 30 травня до 1 червня відбуватиметься Кубок України з нахлисту. Минулого року змагання проходили на Ріці, цього разу турнір пройде на Свічі. Торік у нас не було можливості зробити там змагання через лісорубів та любителів купання в гірських ріках. На початку літа ліс різати не повинні та й купальникам рано їхати в гори. Будемо сподіватися на крупну рибу в цей час. Окрім Свічі розглядається ще одна річка, про яку я поки не готовий говорити відкрито. Можна сказати, що ведуться перемовини з лісниками.–          Чемпіонат теж буде на Свічі?

–          Ні, попередньо ми запланували провести його на Ріці. Орієнтовний час проведення 15-17 серпня. Знову ж таки, ми вибрали цю річку, тому що там практично нема туристів і купальників. На Ріці, швидше за все, відбудеться і Кубок Карпат, який минулого року зібрав рекордну кількість учасників. Нагадаю, що на цьому змаганні ловили лише на суху мушку. Точної дати проведення Кубку Карпат ще нема, орієнтовно це середина вересня. Усі регламенти з’являться на блозі згодом.–          Зі змаганнями ясно. Що з семінарами?

–          20 червня розпочнеться другий семінар від компанії Strike! Гадаю, що проведемо його знову на Мізунці, як і минулого року. План схожий (удень семінаримо, ввечері фестивалимо), але буде багато нового і цікавого. Тож готуйте снасті, бо 2014 рік обіцяє бути дуже цікавим і продуктивним.

Напередодні Нового року прийшов час згадати про все те добре, що траплялося з нами протягом року, час якого невпинно спливає. Ми усі провели чимало заходів змагального та навчального характеру, ми разом співали пісні під гітару біля вогнища, разом їли з величезного казана смачнючий закарпатський боґрач, разом дихали свіжим ранковим гірським повітрям, разом семінарили та разом фестивалили.

Ясна річ, ми разом в’язали мушки, ловили та відпускали рибу, ділилися своїми секретами, аналізували, думали, вигравали нагороди і ділилися своєю радістю з друзями. Наприємніше те, що на кожному масовому заході, ми збиралися разом з представниками Одещини, Київщини, Луганщини, Харківщини, Чернігівщини, Дніпропетровщини, Буковини, Закарпаття, Франківщини, Галичини та інших регіонів нашої держави. І ми завжди знаходили спільну мову та спільні інтереси. Це надзвичайно важливо.

Тож і в новому, 2014 році, ми бажаємо усім вам не лише традиційного набору, що складається зі здоров’я, злагоди, щастя та достатку. Ми бажаємо вам часу на те, щоб частіше приїздити в Карпати, натхнення проводити вечори за лещатами, прибутків, аби замовляти нові нахлистові товари і сили, щоб проводити прекрасні дні на чудових карпатських річках. Приїздіть до нас, вам завжди будуть раді.

З Новим роком, друзі! Нехай вам щастить!

Блог двох мухарів та колектив компанії Strike! 

Безкраї простори, унікальна і багата екосистема Аляски, рівновага між природою і потребами місцевих жителів – все це може зникнути через людську захланність і ненаситність. Все що раніше було на заході Америки, зараз це є на Алясці. Природа в достатку повна чудес, і в основному не зачеплена людиною – ця земля має нескінченні перспективи.Серцем цих незайманих просторів є Брістольськиа затока, де проходить траса міграції найбільшого виду тихоокеанського лосося – нерки, коли вона повертається назад у свої прісні води. Лосось є джерелом живлення дикої природи Аляски. З кінця травня до початку осені бурі ведмеді виходять полювати на лосося, коли ті йдуть на нерест. Це частина здорової екосистеми: ведмеді харчуються лососем, а залишки риби на суші перегниваючи наповнюють дерева азотом. На фотографії рибалка перевіряє на готовність копченого лосося, способом, який використовували його предки. Протягом тисяч років місцеві жителі залежали від улову лосося – як засіб їх виживання. Тим не менше, ці відносини між людиною і природою знаходяться під загрозою. Присутність корисних копалин у верхів’ях річок Квічак і Нушагак призвело до розрізу в центрі делікатної екосистеми затоки, за прогнозами роботи почнуться в 2017 році. Багато хто побоюється, що таке розграбування ресурсів буде постійно змінювати регіон в Брістольській затоці. В даний час, багатства Брістольської затоки, як і раніше, лежать спокійно у водах і під землею.
Ті, хто відвідає це місце будуть не в змозі забути неповторні пейзажі і пишність дикої природи.
А місцеві жителі повинні в свою чергу вирішити, що для них важливіше: економічний розвиток або незрівнянна екосистема.

Джерело: www.meteoprog.ua

Мені вже неодноразово доводилося чути, що в тих місцях, в Карпатах, де ми полюємо на форель, живе щука. Мова йде про ями навіть швидких гірських річок. Мене переконували в цьому, хоча сам я якось у це не дуже вірив. Тепер от побачив цікаве відео – як уживаються в одній водоймі (не в Україні) щука і форель.