Блог двох мухарів

1. Основні положення

1. Нахлистові змагання (Чемпіонат України та Кубок України) проводяться задля підвищення навиків українських нахлистовиків та визначення кращих спортсменів.
2. Нахлистові змагання є благодійними. Частина зібраних коштів із внесків учасників передається на проект «Домівка для форелі», інша частина передається волонтерам, які витрачають кошти задля потреб української армії. В обох випадках організатори змагань звітуються за витрачені кошти в офіційних групах у соціальних мережах.
3. Майбутньою метою таких змагань стане створення збірної України з нахлисту та участь у міжнародних змаганнях.
4. Змагання відбуваються двічі на рік. Тимчасово, такі турніри проводяться на гірських річках Карпат. З метою наближення до міжнародних стандартів, у майбутньому планується проведення кількох етапів на різноманітних водоймах України. Організатори забезпечують комфортне перебування учасників на «базі», проводять розмітку пулів, вирішують поточні питання.
5. Визначення переможців відбувається шляхом підрахунку балів учасників у етапах. Переможець отримує титул володаря Кубка України та чемпіона України, а також призи від спонсорів.

2. Правила безпеки

1. Кожен учасник змагань повинен виходити на пул у вейдерсах та черевиках або ж у забродних чоботах. У крайньому випадку (спека, низький рівень води) дозволяється виходити на пул в амфібіях. З міркувань безпеки виходити на пул в іншому взутті заборонено, незалежно від пори року, температури води чи повітря тощо.
2. Учасник змагань повинен мати захисні окуляри з пластиковими вставками, а також головний убір. Решту екіпіровки учасник може підбирати на власний смак і ризик.
3. Для надійності перебування на воді, бажаним є присутність спеціального посоха.

3. Погодні умови

1. Змагання проводяться у визначений заздалегідь час. Про час та місце проведення змагань організатори повідомляють учасників в офіційних інтернет-ресурсах на початку календарного року.
2. Дощ чи інші погодні негаразди не є причиною переносу змагань. Змагання відбуваються за будь-якої погоди і за будь-якого стану води. Єдиним виключенням є гроза з блискавкою. Якщо такі природні явища матимуть місце під час змагань, учасники та судді повинні залишити пул, запинивши час на секундомірах.

4. Нахлистова снасть

1. Нахлистова снасть складається із нахлистової вудки, нахлистової котушки, бекінга чи ідентичного матеріалу, нахлистового шнура, а також підліска. У випадку, якщо на котушці не намотаний шнур чи бекінг, така снасть не може вважатися нахлистовою та до участі в змаганнях не допускається.
2. Довжина та тип підліска (французький, словацький, стандартний конусний) вибирається на розсуд учасника. У майбутньому, довжина підліска не зможе перевищувати двох довжин вудилища. Тобто, якщо вудилище має довжну 10 футів і 2 дюйми, максимальна довжина підліска становитиме 20 футів та 4 дюйми.
3. Допускаються фабричні чи саморобні індикатори будь-якої довжини, виготовлені із нейлону чи жилки, розфарбовані на смак учасника. Індикатори можуть кріпитися вузлами або ж двома титановими колечками типу «мікрорінг».
4. Пластикові чи пінопластові страйк-індикатори, а також будь-які додаткові елементи, для кращої видимості чи плавучості, заборонені.
5. До переліку елементів нахлистової снасті також належить спеціальний підсак. Сітка підсака повинна бути безвузлова. Найкраще для цього підійде силіконова сітка.
6. Максимально допустима довжина нахлистової вудки під час проведення змагань становить 12 футів.
7. Під час змагань учасник може користуватися трьома нахлистовими снастями. Основною вважається снасть, що її учасник тримає в руках. Запасними вважаються снасті, що знаходяться на березі. Запасною також вважається вудка, що закріплена на жилеті учасника.
8. Під час змагань, у руці учасника може бути лише одна снасть. У випадку, якщо в нього в руках знаходяться дві снасті, зловлена в цей час риба не зараховується.

5. Нахлистова мушка

1. Нахлистовою мушкою вважається штучна приманка, виготовлена на гачку без борідки або ж із загнутою борідкою, за допомогою матеріалів будь-яких виробників.
2. Розмір мушки визначається учасниками.
3. Діаметр вольфрамових чи латунних головок у нахлистовій німфі, під час змагань, не може перевищувати 4 мм.
4. Під час змагань, учасник може використовувати CDC- або ж звичайний флоатант для змазування сухих мушок.
5. Під час змагань використовувати вольфрамову пасту чи інші аналогічні елементи для підвантажування приманок заборонено. Також заборонено використовувати тонучі підліски і атрактанти для приваблення риби.
6. Учасник може ловити на одну, дві або три мушки одночасно. Вибір та комбінації приманок залишаються на смак та розсуд учасника.

6. Штрафні санкції

1. Штрафні санкції – це засоби запобігання неправомірних дій з боку учасників та суддів змагань, а також забезпечення дисципліни під час проведення змагань.
2. Визначення та об’єм штрафних санкції покладається на головного суддю змагань або ж на організаторів. Штрафними санкціями є зняття балів або дискваліфікація.
3. У випадку, якщо учасник чи суддя змагань завчасно не прибув на пул, він дискваліфіковується на час змагань, а його попередні результати анульовуються. У разі виняткових обставин, долю учасника визначать організатори. У будь-якому випадку, алкогольне похмілля не вважається вагомою причиною.
4. У випадку, якщо учасник чи суддя змагань прийшли на пул у стані алкогольного сп’яніння, він дискваліфіковується на час змагань, а його попередні результати анульовуються.
5. У випадку, якщо учасник упіймав рибу на гачок із борідкою, балів за зловлену рибу він не отримує, натомість отримує попередження. У випадку повторення ситуації в будь-якому з етапів, учасник дискваліфіковується, а його результати анульовуються.
6. У випадку, якщо учасник упіймав рибу і продемонстрував її судді, однак, серед його мушок на повідках є бодай одна мушка з гачком із борідкою, балів за упійману рибу він не отримує.
7. У випадку, якщо учасник змагань видає упійману рибу одного виду за рибу іншого виду, а це фіксується суддею, учасник дискваліфіковується, а всі його результати анульовуються.
8. У випадку, якщо учасник змагань вчасно не прибуває на офіційні заходи (відкриття змагань, жеребкування тощо) без поважної причини, він дискваліфіковується, а усі його результати анульовуються.

7. Пули

1. Пул – це ділянка ріки, обмежена розпізнавальними маркерами – червоним скетчем, стрічками, файлами із надписом номеру пулу тощо.
2. Учасник не має права заходити в чужий пул за 20 хвилин до початку змагань. Якщо учасник зайшов у чужий пул менше ніж за 20 хвилин до початку етапу і цей факт був зафіксованим, на нього поширюються штрафні санкції.
3. Риба зловлена у чужому пулі не зараховується.
4. У випадку, якщо засічена риба перетнула межі пулу, учасник не має права пересікати межі пулу, однак може витягнути рибу на свій пул. У разі, якщо учасник перетнув межі пулу, зловлена риба не зараховується.
5. Під час змагань на пулі, учасник може попросити суддю підійти ближче чи відійти подалі від місця вудіння.

8. Залікова риба

1. Залікова риба це – форель струмкова та райдужна, а також голець американський (3 бали), харіус європейський (2 бали), головень, марена, підуства (1 бал).
2. Риба вважається зловленою, коли вона опинилася у підсаку та була продемонстрована судді. В іншому випадку риба не вважається зловленою. Учасник зобов’язаний підійти до судді з підсаком, не важливо при цьому, як далеко знаходяться учасник та суддя один від одного.
3. Видовий склад зловленої риби фіксує виключно суддя.
4. Риба вважається зловленою, коли вона була засічена на будь-яку з частин голови. Якщо риба забагрена за хвіст, плавник, тіло тощо, вона не вважається зловленою і в залік не йде.
5. Зважаючи на міжнародні норми та стандарти змагань, учасник не зобов’язаний брати рибу «з води». Риба може бути «упіймана» в підсак з повітря. Однак, якщо у разі невдалого висмикування, риба оминула підсак і опинилася на березі (гілках, траві чи камінні), вона до заліку не йде.

9. Формат змагань

1. Формат змагань – це правила та норми, відповідно до яких відбуваються змагання.
2. На відміну від попередніх правил, нові правила ставлять усіх спортсменів у рівні умови. Відтепер, кожен учасник проведе на ріці у загальній кількості 6 годин.
3. Усі спортсмени, методом жеребкування, розділяються на пари, а також отримують один ранковий і один вечірній пули. Визначається також учасник, який ловить першим і який судить першим. Жеребкування проводиться двічі – перед першим та перед другим днем (у п’ятницю та суботу по обіді), за дві години до початку етапу.
4. На пулі, перші півтори години ловить один учасник, інший виконує роль судді. Після завершення часу, суддя стає учасником, учасник суддею.
5. На наступному етапі, учасник, який ловив першим, стає суддею, а той, хто першим судив, стає учасником.
6. Під час другого ігрового дня пари змінюються методом жеребкування.
7. Під час підрахунку результатів, бали учасників підсумовуються традиційним методом по днях, після чого визначається переможець.
8. У разі рівної кількості балів, вище місце отримає учасник, який раніше упіймав рибу.

Отже, на Чемпіонат України зареєструвалося 20 учасників:
1. Ростислав Ящишин (Львів)
2. Юрій Щербатий (Дубно, Рівненська обл.)
3. Арсен Грабчук (Львів)
4. Руслан Пугач (Київ)
5. Степан Чех (Мукачево, Закарпатська обл.)
6. Іван Повхан (Ужгород)
7. Дмитро Петруняк (Івано-Франківськ)
8. Віталій Смигановський (Київ)
9. Сергій Карабут (Київ)
10. Кусакін Макс (Львів)

11. Степанов Микола (Київ)
12. Новіков Анатолій (Київ)
13. Дмитро Петровський (Київ)
14. Андрій Скворчинський (Малин, Житомирська обл.)
15. Коваль Андрій (Львів)
16. Вербицька Ганна (Львів)
17. Віктор Гаврилко (Заболотів, Івано-Франківська обл.)
18. Роман Яковченко (Свалява, Закарпатська обл.)

19. Попко Олександр (Львів)
20. Свида Олександр (Ужгород)

У сучасному українському нахлисті назріває розкол. Зрештою, подібні розколи існують стільки ж, скільки й здоровомисляче населення, бо звивини в мізках у кожного з нас крутяться індивідуально. Розколювалися релігії, держави, погляди… то чому б не розколотися нахлисту? Як і в наведених вище прикладах, хтось бере гору, хтось залишається в опозиції. Такою є людська сутність – з чимось непогоджуватися, доводити свою правоту і пишатися тим, що твій опонент залишився без аргументів та доказів аби парирувати черговий випад. У нашому випадку розкол стосується власне дрібниці – чи може вважатися вудіння на німфу нахлистом? Будемо розбиратися…

Почну з кінця. Навіть якщо після викладених мною аргументів та фактів у прибічників теорії «німфа – не нахлист» думка не зміниться, то як бути? Вони переходитимуть на іншу сторону вулиці, щоб не потиснути руку, яка віроломно крутить німфи? Вони зверхньо дивитимуться на тих, хто не кине шнура на 30 метрів? Вони радітимуть, коли французькі колабораціоністи зламають свої 10-футові вудки і переплавлять вольфрамові головки на нитки для лампочок? Чи може вони хочуть, щоб ті, хто ловить на німфу, не мали права називати себе нахлистовиками? Напевно, що ні. То, власне, в чому тоді смисл цих розмов та суперечок?

Чомусь, коли мова заходить за німфу, їй на противагу виставляють суху муху. Мовляв, суха муха – це нахлист, а німфа – це дрочево. Що ж, візьмемо цю тезу за основу і будемо її розбивати. Нижче я подам ті тези, що найчастіше виникають у подібних суперечках.

1. Суха муха – це красиво!

Напевно, найбільш пошерений стереотип серед нахлистовиків. Ледь не кожен скаже, що найбільше любить ловити на суху муху, бо це неймовірне видовище, процес, що захоплює подих, візуальне спостереження рибної атаки на вашу приманку. А вам подобається творіння Леонардо да Вінчі «Монна Ліза»? Що, невже усім подобається? А ви не задумувалися, чому вона вам так подобаєься? Може тому, що це найвідоміша у світі картина? А якби ви не знали про цей факт, чи подобалась би вона вам?

Кілька місяців тому я вирішив провести маленький експеримент. Роздрукував шість портретів, авторства різних художників того часу, зокрема й «Монну Лізу». На кожному портреті була жінка, яка сиділа і дивилася своїми великими, дивними, загадковими очима. Усі ці портрети я розклав перед своєю шестирічною донькою і спитав її: «Яка картина тобі найбільше подобається?». Думаєте, вона вибрала «Монну Лізу»? Ні. Їй сподобалася картина якогось іншого художника, прізвище я вже й не згадаю. То чи не варто задуматися про те, що суха муха подобається вам лише тому, що вона подобається всім?

Якщо ж ні, і ваше сприйняття краси сухої мухи насправді індивідуальне та особливе, то варто замислитися над тим, що стандарти краси для кожного з нас різні. Нехай ви вважаєте, що суха муха – найкрасивіший вид нахлисту. А я, для прикладу, вважатиму, що найкрасивіший вид нахлисту – це німфа. Чому правда має бути на вашій стороні? Бо так думає більшість?

2. Німфовий метод не передбачає нахлистового закиду

Ви засвоїли оверхед, рол-каст, снейк-рол і ще кілька крутих закидів. Ви можете випустити з котушки 28 метрів шнура і ще трохи бекінгу. Це гідно поваги, але чи використовуєте ви ці навички на практиці? Якою є робоча довжина на ріці? Правильно, залежно від ріки. Коли полюєте за голавлем на умовному Дністрі, випускаємо метрів 15-20. Але якщо взяти середньо-статистичну карпатську річку зі швидкою течією, тоді робоча довжина значно зменшується і на перший план виходить вже не дальність, а точність.

А що німфа? Хіба закид тут грає меншу роль? Давайте аналізувати. У вас перед носом приблизно метровий приямок з середньою швидкістю води, помірної чистоти. Узявши до уваги ще пору року, висоту сонця, погодні умови, кількість комах під камінням та ще деякі інші банальні речі, ми вибираємо німфу з коробки і робимо закид.

Це звісно не оверхед на 30 метрів, але все ж ми контролюємо силу закиду, залежно від ваги німфи, місце, куди їй треба упасти, щоб пробити приямок, швидкість, з якою приманці треба прострибати по дну. Фактично, це підводний мендінг, тільки трішки складніший, оскільки навколишніх факторів значно більше. Але по суті це такий самий закид, оскільки в середньому він виконується вверх по течії, контролюється візуально і тактильно, закінчується зупинкою, бороздінням чи перекиданням. Окрім того, варто зважити ще не одну деталь. Не рідко бувають моменти, коли робоча довжиина німфи переважає робочу довжину сухої мухи.

Наприклад, у цьому році в мене було вже два таких випадки. На Дунайці крупна риба сиділа доволі далеко від берега, на дні. Пішки до неї не дістатися, тож доводилося закидати доволі важкі німфи на пристойну довжину, максимально витягуючи руку. За приблизною оцінкою, робоча довжина в той час складала 15 метрів. Тільки тоді приходив результат. Другий випадок був в Карпатах, в умовах дуже чистої та низької води. Тепер риба стояла на мілині і просто усе бачила. Упіймати її можна було лише дальнім закидом з максимальним контролем снасті. При цьому метод не змінювався – я ловив короткою німфою, просто дальнім закидом.

А ще мені згадується те, як деякі прихильники сухої мухи ловлять на суху муху. Сам процес відбувається під ногами, шнур на воду не лягає, підлісок короткий. Мушка просто падає на воду (який тут в біса закид?) і починає боротися із течією, залишаючись на місці. Вона як човен в синім морі – то виринає, то потопає. Кажете, німфа – це дрочево?

3. Суха муха – це класика

О так, стара-добра консервативна Англія. Драй флай онлі і все таке. Недавно я передивлявся відео з чемпіонату світу 2015 року, що відбувався в Чехії. Збірна Англії посіла там третє місце. Ви б бачили, як вони класно ловили. Німфами, звичайно. Не знаю, чи прокляли їх на Островах, але суть зводиться до того, що у наших нахлистових предків просто не було вольфраму чи хоча б свинцевого дроту. Якби був, вони б ловили на німфи. Бо головне завдання лордів, серів і перів не змінювалося віками – зловили рибу і засмажити її на вогні (естетику та аристократизм під шумок придумали маркетологи).

Як відомо нам, і, напевно, було відомо їм, 80% раціону риби складають комахи, що живуть ПІД водою, а не падають НА воду. Тоді просто не було інтернет-магазинів, тож мушки виготовлялися із общипаної курки, застреленого фазана, шерстяної нитки та інших «матеріалів», які валялися під ногами. Такий вже характер в Англії, такі вже принципи і порядки. А от інші англосакси (канадці, американці, новозеландці, папуановогвінеці, південноафриканськіреспубліканці) забили на цю «класику» і спокійно ловлять на німфу, без жодних докорів сумління. І взагалі, хто сказав, що нахлист це тільки суха та мокра муха?

4. Німфа – не муха

Це справді доволі поширена думка. Пригадую, що у 2008 році я з Максом та Сашою Бородою поїхав на свої перші змагання, що відбувалися на Тисі, біля села Фанчикове, на Закарпатті. Я тоді не мав зеленого поняття що до чого, просто було цікаво подивитися на людей. Прикол був в тому, що організатори розповіли про правило: «Ловити можна на одну муху». Ну, всі чемно так і зробили, за винятком одного закарпатського нахлистовика (він же був одним із організаторів цих змагань), який спокійно продовжував ловити на дві німфи. Коли його запитали про це, він відповів: «Німфа – це не муха». Я тоді так і не зрозумів – який смисл забороняти ловити на дві сухих, якщо всі і так ловили на одну?

Але ця думка розповзлася в народ. Давайте розберемося – хто є муха, а хто ні. Коли на світ народжується немовля, воно не вміє ані говорити, ані ходити. І все ж це людина, хоч і маленька. Вона всього навчиться, коли виросте. Коли на світ народжується німфа, вона не вміє літати і відкладати яйця. Але невдовзі вона пройде всі стадії розвитку (якщо не потрапить рибі до шлунка) і змахне своїми крильцями над водою. Виходить, німфа – це таки муха, просто маленька.

PS

До чого усе це написано? Я вважаю, що нахлист не можна вводити у рамки і чимось обмежувати. Нахлист – це вид мистецтва, де кожен малює свою картину так, як її бачить. Погодьтеся, було б абсурдно почути від любителів акварелі, що малюнки створені олівцем – це фігня. Нахлистовик повинен вміти малювати олівцем, гуашшю, аквареллю, маслом тощо. Усе впирається лише в умови. Звичайно, жоден здоромислячий нахлистовик не відмовиться від сухої мушки, коли риба полює на поверхні і яскраво це демонструє. Але такі періоди бувають не часто. Відповідно, в інший час логічніше рибалити німфою. Тільки логічніше і не більше. Я за рівність і за свободу вибору. Я проти категоризму. Любіть нахлист в собі, а не себе в нахлисті.

У вівторок, о 10:00 розпочнеться реєстрація на Чемпіонат України з нахлисту, що відбудеться на ріці Свіча з 19 по 21 серпня. Участь в змаганнях візьме максимум 20 спортсменів, турнір пройде по новій схемі. Нагадую також, що після реєстрації учасник повинен перекинути на картку організаторів 50 гривень у якості гарантійного внеску. Номер картки: 5168 7555 2330 3390.
Реєструватися можна у розділі коментарі, а також за телефонами 067 672 55 80 та 095 21 21 297.

Шановні спортсмени!

Чемпіонат України 2016 року відбудеться на ріці Свіча з 19 по 21 серпня. Наметовий табір буде розбитий на території Ільменського лісництва. Паралельно із змаганнями відбуватиметься семінар Strike!-2016, на який приїде чимало новачків, тому прошу бути готовими до того, що їм треба буде присвятити трохи свого часу.

Звертаю увагу, що участь в змаганнях зможе взяти максимум 20 учасників і тільки після попередньої реєстрації. Реєстрація розпочнеться у вівторок, 19-го липня, о 10:00. Реєструватися можна буде у коментарях на блозі, в коментарях групи у Фейсбук “Нахлистові змагання та семінари”, а також за телефонами (067 672 55 80 та 095 21 21 297).

Після реєстрації учаснику необхідно перекинути символічну суму у розмірі 50 гривень на картку організаторів змагань. Це буде означати, що учасник гарантує свою участь. Сама участь в змаганнях коштуватиме 300 гривень (50 на картку + 250 готівкою). Отримані кошти будуть використані на зариблення річок та допомогу українській армії. Не виключено, що змагання пройдуть за новими правилами. Пули будуть значно більші, аніж зазвичай, для того, щоб обидва учасники мали простір для демонстрації своїх навичок.

Учасники повинні мати з собою намети, посуд, продукти та інші необхідні речі. Звертаю увагу, що у Мислівці сигарети не продаються. Тому курцям варто подбати про нікотин заздалегідь. Також прошу зауважити, що в Свічі почастішали випадки улову американського гольця. Ця риба, очевидно, втекла із розплідників. На змаганнях вона прирівнюється до форелі струмкової та райдужної і вартує 3 бали. Харіус європейський вартує 2 бали. Навряд чи ми знайдемо у Свічі іншу рибу.

Також прошу зауважити, що починаючи із цих змагань, у дію вступають жорсткі правила поведінки. Вони були опубліковані на блозі нещодавно. До них внесені незначні зміни, але суть залишається та сама – поважайте себе і своїх суперників на пулі.

Нарешті, ще один важливий момент. Свічу почали ретельно оберігати єгері та працівники лісових господарств. Неодноразово виникали випадки затримання браконьєрів та туристів, які намагалися виловити форель чи харіуса. Керівництво лісгоспу дозволило нам провести змагання на території лісництва, тож прошу дотримуватися чистоти та порядку. Спільними зусиллями ми зможемо перетворити Свічу на прекрасну ріку, яка стане альтернативою польським та словацьким рікам.