Блог двох мухарів

Пригадую, як на минулорічному Кубку України чимало учасників бігали до Степана Чеха як по свячену воду. А все тому, що у нього в машині були спеціальні кусачки, якими можна було загнути жало гачка. Усі ж пам’ятають, що на змаганнях можна ловити лише на безбороді сухарики та німфи.Але усі ми також розуміємо, що один необережний рух кусачками і від улюбленої чи робочої приманки не залишиться й сліду. Тому треба заздалегідь готуватися як до змагань, так і до виїздів за кордон, де ловля на безбороді гачки є притчею во язицех. Компанія Strike представляє своїм клієнтам нову серію гачків STRIKE Barbless. Ви зможете замовити два варіанти гачків для сухих мушок, а також по одному варіанту джигових, німфових та шрімпових. Зверніть також увагу на ціну: за одну упаковку з 15-а гачками достатньо заплатити лише від 15-и до 18 гривень. Воно того варте! Діапазон розмірів від 8-го до 16-го номерів. Замовити гачки можна тут: http://fly-fishing.com.ua/materialy/kryuchki/hooks-strike/Окрім нової партії гачків, які нічим не поступаються відомим брендам, радимо також звернути увагу на серію знижок. Так, вейдерси VISION Ikon STKFT зараз коштують 2280.00 грн. забродні черевики KOLA SALMON Walker 1200.00 грн., нахлыстова котушка KOLA SALMON JORA 563.00 грн., помаранчевий шнур VARIVAS Airs Fly Line WF 401.00 грн.До Інтернет-магазину надійшла й інша нова продукція, зокрема, вейдерси SIMMS Freestone Stockingfoots Browm (2970.00 грн.) та CABELAS Stockingfoot Bluestream Wader Tan (1399.00 грн.). Зверніть увагу і на половинку півнячого сідла WHITING Roster Dry Fly Saddle Pro-Grade (460.00 грн.). Особливу увагу слід звернути любителям мушки Pheasant Tail. Відтепер у магазині є ціла лінійка кольорових фазанячих пір’їн за низькою ціною – 18 грн.

Насправді, я не планував нікуди їхати в неділю. Та куди ж поїдеш, коли все тече, небо сіре, а під ногами калабані з мокрим снігом? Я думав, що в Карпатах ситуація не краща. Але в суботу ввечері заліз на львівський форум і побачив звітик від Олега (Сови). Нічого собі! І райдужки, і харіуси в таку погоду! Після розмови з Олегом я загорівся бажанням. Ще кілька дзвінків у пошуках напарників і чергова безсонна ніч. Не можу спати перед виїздом в Карпати…Ми нікуди не поспішали. Їхали утрьох на чітко обрану річку з метою набратися позитивних емоцій в останній день пере нерестової заборони. По приїзді вирішили розділитися – Юра пішов в одну сторону, ми з Ганною в іншу. Річка була досить чиста, але бурхлива і повноводна.На березі ми зустріли перші паростки весни – на думку Ганни це первоцвіт. Як на мене просто маленька квіточка, яка нагадує небесній канцелярії, що вже досить знущатися над простими смертними. Робимо перші закиди. Я ловлю на чорного фезентейла з оранжевою головкою і маленькою зеленою мушкою з золотою кулькою. Глухо.
В Ганни теж не бере, хоч місця дуже перспективні. Тут і ями, і завороти, і повільна течія, на яку потрапило кілька сонячних променів. Ага, у нас було сонце! Правда, лише кілька секунд, але зігріло воно добряче.
Йдемо далі. Ганна перебралася на протилежний берег чим ускладнила собі життя – йти по ньому було дуже важко.Риба відмовлялася від усього, що ми їй пропонували. Я вирішив роздразнити мешканців яскравими кольорами, але і це не допомогло. Рука вже втомилася проводити німфи. Вирішую поставити дрібні мушки з латунними головками і дати Франції більшу свободу дій. Але і дед-дріфт не допоміг.
Були якісь неясні «тички», але сказати, що це риба я з упевненістю не міг. Так ми пройшли достатній шматок річки, поки не зустрілися з Юрою.У нього ситуація була краща – один харіус, але гарний, великий і жирний. Взяв у ямі на важкого волохокрильця. Приємно з таким борсатися, нічого не скажеш. Ми ще трішки покидали, після чого склали зброю. Була друга година дня, їхати додому ще не дуже хотілося.
Вирішили завернути на іншу річку, щоб трохи перекусити. Ми нарізали чорний хліб з домашнім салом і часником. Випили трохи чаю. Річка була зелена, але там де в неї впадав струмок можна було трохи покидати. Юра вже наловився, тож він просто склав нам компанію.Я поставив каддіса на низ, а зверху прив’язав дрібну шоколадку на 18-у номері. Перші проводки нічого не принесли. А потім я трішки змінив тактику. Справа в тому, що ділянка де ми ловили була практично без течії. Тож я намагався сам рухати німфами. Але потім просто пустив їх зі швидкістю течії, не форсуючи подій. І одразу ж отримав першу рибу!
Схоже, харіус трохи виріс, порівняно з минулим роком. Юра зробив пару фоток, після чого я відпустив рибу і відійшов на кілька метрів. Захотілося курити. Я взяв вудку лівою рукою, а правою діставав з кишені сигарети. В цю ж мить індикатор знову тріпнувся, я підсік, але ліва рука не мала досвіду, тож риба, яка випливла до поверхні просто зійшла. Але це свідчило про те, що я знайшов рибне місце. Ще через кілька проводок я упіймав другого пиря.
А буквально на наступній – третього. Уся риба була зловлена на цю маленьку шоколадку. Окрім цього було чимало покльовок, яких я не реалізував.Тим часом почався дощ і ми побігли до машини, де сохли і грілися. Як добре, що є Карпати і люди, з якими приємно провести час на ріці.

Якось ввечері, на конспіративній квартирі №13 запахло чорним ромом і гарячим трав”яним чаєм. Їх було п”ятеро. Говорили про мухи. На столі лежали книги невідомого походження, надруковані десь за Океаном. У них теж були мухи. Різні фото та схеми, малюнки та ескізи. Після першої чарки рому стало тепліше і затишніше. Дабінги та пір”я розліталися по гладкій поверхні стола. Розмова чергувалася з сигаретними перекурами, згадками про найпам”ятиніші події минулого року, мріями про вилазки цьогорічні. Тим часом флай-бокс усім відомої нахлистовички поповнювався то черговим варіантом оранж&патрідж, то найдрібнішим сухариком для осіннього харіуса, то дебелою німфою з яскраво-помаранчевою головкою з вольфраму. Блиснув спалах і затріскотів затвор фотоапарату…  

Автор фото: Hudz (c)

План-проведення нахлистового навчального семінару «Strike-2013»

Навчальний семінар «Strike-2013» проходитиме 28, 29, 30 червня на березі мальовничої карпатської річки Мізунка, яка по праву вважається однією з найкрасивіших в Україні. Семінар розрахований як на початківців так і на середнього рівня нахлистовиків.

Зареєструватися на участь у семінарі

Read the rest of this entry »

Наказ про нерестову заборону шокував багатьох рибалок Львівщини, у тому числі й нахлистовиків. У порівнянні з минулим роком, коли у нас була можливість чесно ловити на Опорі в межах міста Сколе і на Стрию в Межибродах, цього разу ці ділянки забрали. Чітких і зрозумілих причин, висновків іхтіологічної експертизи чи чогось подібного ніхто не давав. Просто відмінили і все тут.
Щоб докопатися до істини і відновити наші ділянки, я звернувся до знайомих з Києва, які порадили мені поспілкуватися з Михайлом Казимиром – відомим львівським, якщо не помиляюся, іхтіологом. Зараз він допомагає одному з народних депутатів, лідеру одної політичної сили. Після розмови з ним я зрозумів, що наразі не все втрачено. Треба звернутися до львівської рибної охорони і узгодити з ними ситуацію, що склалася. Відповідно, я зателефонував до Леоніда Кравця – людини, як мені сказали, порядної та чесної, яка познімала нечистих на руку рибінспекторів. Теперішній начальник рибохорони, мовляв, піде нам назустріч, адже зацікавлений у співпраці з громадськими організаціями та простими рибалками.
Пан Кравець вислухав усе, що стосується можливих наслідків такої тотальної заборони. Але його позиція мене відверто здивувала. Наприклад, коли я сказав, що відсутність нахлистовиків чи інших правильних рибалок на ріці в Карпатах призведе до того, що браконьєри відчуватимуть повну свободу дій, він відповів: «Ну раз ви так оберігаєте річки, то їздіть в Карпати, шукайте браконьєрів і доповідайте нам. Для цього вам необов’язково ловити рибу». Це мене трохи шокувало. Але продовжити нашу розмову ми вирішили під час робочої наради щодо нерестового закону в приміщенні рибохорони разом з іншими рибалками.Львівських нахлистовиків окрім мене представляли Макс, Діма та Олег (Сова). Але спершу ми вислухали від пана Кравця дані щодо вилову браконьєрів, які покращилися, у порівнянні з минулим роком. Це все чудово, звісно, але нас цікавлять Карпати. І от коли нарешті справа дійшла до самого закону, то всі були просто шоковані тим, що сказав Леонід Кравець. Документ вже підписаний і змінити його нереально. Тоді виникає цілком логічне запитання: на дідька ми сюди прийшли? У робочий день!
Пан Кравець зауважив, що нам та іншим рибалкам слід було раніше подавати свої побажання, а вже пізно. От тільки не зрозуміло як саме це треба було робити, ми ж не можемо читати його думок! Якщо торік ми мали дві ділянки, то чому ми маємо просити, щоб їх знову залишили? Це ж не логічно. Проте будь-які адекватні зауваження пана Кравця не переконали і він чітко стояв на своєму. Прикро, що бюрократизм та посада чиновника показала його в очах рибалок не таким вже й адекватним керівником, як ми цього сподівалися. Хоча, не можна відкинути той факт, що пан Кравець діє чітко в межах закону. Але нам від цього не легше.Таким чином, рибінспектор, який хотів зробити щось добре, розв’язав руки браконьєрам. І по суті, зробив нас, нахлистовиків, такими самими браконьєрами. Що ж, раз не вдалося зробити усе по-людськи, будемо робити по-іншому. Будемо свідомо порушувати ЗАКОН, ловити рибу у заборонених ділянках і платити штраф за свої дії. За словами пана Кравця, якщо ми ловимо рибу в забороненій зоні, тобто в усіх Карпатах, штраф становить від 34 гривень. Головне, щоб риби ні в кого не було. Ну, це і так зрозуміло.
Ось така сумна історія. Прикро, що налагодити співпрацю з нашою рибоохороною, на такому рівні, як це відбувається в Закарпатті, нам не вдалося.