Наказ про нерестову заборону шокував багатьох рибалок Львівщини, у тому числі й нахлистовиків. У порівнянні з минулим роком, коли у нас була можливість чесно ловити на Опорі в межах міста Сколе і на Стрию в Межибродах, цього разу ці ділянки забрали. Чітких і зрозумілих причин, висновків іхтіологічної експертизи чи чогось подібного ніхто не давав. Просто відмінили і все тут.
Щоб докопатися до істини і відновити наші ділянки, я звернувся до знайомих з Києва, які порадили мені поспілкуватися з Михайлом Казимиром – відомим львівським, якщо не помиляюся, іхтіологом. Зараз він допомагає одному з народних депутатів, лідеру одної політичної сили. Після розмови з ним я зрозумів, що наразі не все втрачено. Треба звернутися до львівської рибної охорони і узгодити з ними ситуацію, що склалася. Відповідно, я зателефонував до Леоніда Кравця – людини, як мені сказали, порядної та чесної, яка познімала нечистих на руку рибінспекторів. Теперішній начальник рибохорони, мовляв, піде нам назустріч, адже зацікавлений у співпраці з громадськими організаціями та простими рибалками.
Пан Кравець вислухав усе, що стосується можливих наслідків такої тотальної заборони. Але його позиція мене відверто здивувала. Наприклад, коли я сказав, що відсутність нахлистовиків чи інших правильних рибалок на ріці в Карпатах призведе до того, що браконьєри відчуватимуть повну свободу дій, він відповів: «Ну раз ви так оберігаєте річки, то їздіть в Карпати, шукайте браконьєрів і доповідайте нам. Для цього вам необов’язково ловити рибу». Це мене трохи шокувало. Але продовжити нашу розмову ми вирішили під час робочої наради щодо нерестового закону в приміщенні рибохорони разом з іншими рибалками.Львівських нахлистовиків окрім мене представляли Макс, Діма та Олег (Сова). Але спершу ми вислухали від пана Кравця дані щодо вилову браконьєрів, які покращилися, у порівнянні з минулим роком. Це все чудово, звісно, але нас цікавлять Карпати. І от коли нарешті справа дійшла до самого закону, то всі були просто шоковані тим, що сказав Леонід Кравець. Документ вже підписаний і змінити його нереально. Тоді виникає цілком логічне запитання: на дідька ми сюди прийшли? У робочий день!
Пан Кравець зауважив, що нам та іншим рибалкам слід було раніше подавати свої побажання, а вже пізно. От тільки не зрозуміло як саме це треба було робити, ми ж не можемо читати його думок! Якщо торік ми мали дві ділянки, то чому ми маємо просити, щоб їх знову залишили? Це ж не логічно. Проте будь-які адекватні зауваження пана Кравця не переконали і він чітко стояв на своєму. Прикро, що бюрократизм та посада чиновника показала його в очах рибалок не таким вже й адекватним керівником, як ми цього сподівалися. Хоча, не можна відкинути той факт, що пан Кравець діє чітко в межах закону. Але нам від цього не легше.Таким чином, рибінспектор, який хотів зробити щось добре, розв’язав руки браконьєрам. І по суті, зробив нас, нахлистовиків, такими самими браконьєрами. Що ж, раз не вдалося зробити усе по-людськи, будемо робити по-іншому. Будемо свідомо порушувати ЗАКОН, ловити рибу у заборонених ділянках і платити штраф за свої дії. За словами пана Кравця, якщо ми ловимо рибу в забороненій зоні, тобто в усіх Карпатах, штраф становить від 34 гривень. Головне, щоб риби ні в кого не було. Ну, це і так зрозуміло.
Ось така сумна історія. Прикро, що налагодити співпрацю з нашою рибоохороною, на такому рівні, як це відбувається в Закарпатті, нам не вдалося.

Цікавий нахлист