Чорний Альпініст, Чорний Археолог… У нас, нахлистовиків – Чорний Нах. Хтось роками слабо усвідомлює його присутність, поки не зустріне. До когось він приходить щоночі або залишає на видному місці свої сліди. Когось постійно переслідує незримою тінню. Він ховається за деревами або в тумані. Мовчки спостерігає за нами з мороку печер. Дивиться крізь воду з-під самих ніг. Ніхто не знає, що йому насправді потрібно, але принесені в жертву найкращі мухи він не бере. Особливо страшно стає тоді, коли ночуєш в якійсь покинутій хибарі, десь в горах, поміж густих смерек. Коли згасла остання жаринка, коли за вікнами не видно навіть зірочки, краще не дивитись у шибку чи на смужку світла під дверима. Хруснула гілочка, ще одна, і ти вже відчуваєш якийсь дивний запах. Чи це тільки здається? Тільки б дочекатися до ранку, не заснути, страшно, моторошно. Але той, хто зустрівся з Чорним Нахом раз, вже не сховається від нього. Він з’являтиметься тоді, коли його не чекають. Чорний капелюх, чорний одяг, чорна вудка, чорний шнур, все чорне.

Ми зустрічалися з ним – з привидом карпатських гір, з мовчазним спостерігачем усього, що відбувається на місці, з якого він з’явився, з безтілесним втіленням найбільших нахлистових страхів…

Якщо у вас залізні нерви і холодна голова – ми розкажемо усе, що знаємо про Чорного Наха.

Упевнені, багато хто з вас зустрічав його теж. Досить мовчати.

Цікавий нахлист