Українцям мало що відомо про цю невеличку державу. Знають, що колись вона була у складі Югославії, а інколи вважають, що це дві різні країни. Футбольні спеціалісти розкажуть вам більше, а мандрівники неодмінно попередять, що й по сьогодні там можна ненароком наступити на міну. Правда, ці місця обгороджені вказівниками та знаками. Ну, звичайно, найбільше вражень буде від цієї древньої території у нахлистовиків. У Боснії та Герцеговині є чимало річок, найвідоміша з них це Дріна, описана в романі Іво Андріча – лауреата Нобелівської премії. Кому тайменя – тому в ці краї. Таймені там знатні – такі, що навіть брехати не доводиться, розводячи руки в боки. Окрім Дріни є й багато інших річок, в яких водяться просто таки гігантські харіуси та струмкові форелі. Це Уна, Клокот, Рибнік, Саніца і Пліва. Минулого спекотного літа, коли вся Європа задихалася від гару і палючого вітру, на річках у горах Боснії було досить комфортно. Все-таки позначається деяка висота над рівнем моря, та й клімат біля річки зовсім інший, ніж на рівнинах або на узбережжі. «Вода залишалася стабільно низькою, чистою і зручною для лову протягом усього липня і серпня. Звичайно, найбільш інтригуючими були моменти лову в каньйоні річки Тара у Чорногорії, але там риба вела себе досить ліниво, хоча сам її вигляд у воді надихав на ловлю просто надзвичайно. Декілька непоганих екземплярів вдалося спровокувати. Мова, звичайно, йде про важку німфу, без якої важко було розраховувати на якийсь успіх. Хоча довелося полазити по камінню в пошуках зручного місця і очманілої на сонці рибини» – пишуть балканські нахлистовики.Більш поступливими виявилися риби на Лімі і Люйці. «На мілинах серед трави харіус годувався без особливих проблем зі спекою і сонячним світлом. Звичайно, ранній ранок і вечір залишалися найрезультативнішими годинами лову. Але тут можна було міняти мух, як завгодно – сухар, мокра мушка, мікронімфа. Потрапляєш в місце і в мушку, все виходить з проводкою і риба ловилася. Як у Польщі, на Дунайці або Сяні, риби багато, її видно, вона ось тут плаває і її треба тільки ловити. Тобто найголовніша умова для всіх нервових нахлистовиків дотримується: риба є, і відчайдушне звичне «так ні чорта тут немає!» – не гризе душу» – жартують вони.У Боснії красиві річки з чистою водою, безліч риб, яких зручно і приємно ловити. Боснія є досить відвідуваним місцем серед балканських країн. Особливо часто говорять про річку Рибник та її харіуса і форель. Це знаменита річка, хоча має всього 7 км довжини, потім вона зливається з річкою Сана. Протікає вона серед пагорбів і тому досить швидка. У витоках є кілька озер, тому річка завжди має чисту холодну воду, що дуже добре підходить для життя і розмноження форелі. Ймовірно тому, тут їх величезна кількість, незважаючи на порівняно коротку довжину самої річки. Вода ідеально прозора.
Видно, що глибина переважає в межах півметра і тільки на ямах важко розглянути дно. Ширина річки теж комфортна – від 10 до 25 метрів, якраз на закид шнура. Ну і особливо актуально для приїжджих здалеку рибалок те, що річка не схильна до сильних підйомів і помутнінь води після дощів. А це іноді псує настрій на інших річках.Річка охороняється і ловити тут можна за ліцензією. Втім, це стосується й інших річок в Боснії.  Риби тут предостатньо. Крім струмкової форелі можна помітити райдужку, яка виростає до божевільних розмірів. Інша справа, що спіймати таких непросто. Є достатньо результативна і нескладна методика лову. Можна спускатися вниз по річці і обловлювати стримером всі підходящі місця. Форель добре реагує на поперечний рух мушки і на підтягування вгору теж. Вигадувати нічого не доводиться – чорна п’явка з червоно-жовтими акцентами або сірі зонкери, що імітують малька. Вудка 5 або 6 класу, повідок 0.18.Можна використовувати німфи і сухі мушки по ситуації. Часу на експерименти зазвичай немає, тому використовуємо стандартні варіанти і напрацювання. Харіуси на цій річці потраплялися здоровенні, у хороших фізичних кондиціях. При довжині в 35 – 45 см ці риби нічим не поступаються форелям, а буває воюють ще сильніше. У кожному зручному місці можна ловити «очима», у воді видно силуети риб. Правда, деякі рибалки скептично ставляться до річки Рибник, так як частина цього риб’ячого достатку попросту запущена штучно. Кому це заважає – будь ласка, поряд ще дві чудові річки – Сана і Пліва з форелями натурального, природного нересту. Там ловити трохи складніше, зате можна зловити капітальних за розміром риб.Взагалі, лососеві річки Боснії відносяться до кращих водойм Європи. Протягом усього року вони зберігають постійний рівень води, це подовжує сезон. Береги кам’янисті, пологі і зручні для пересування. Сезон лову форелі і харіуса починається з першого травня і триває до 20 листопада. Кращий час для лову харіуса і форелі це червень – липень або кінець вересня – початок жовтня. Сезон на тайменя на цих річках відкритий з 1 червня. Окрім Дріни, тайменя ловлять на річці Уна. Це унікальна річка, а її острови, скелі і рослинність у кришталевій воді надають їй неповторний шарм. Вся річка, здається, складається з одних зручних місць для риб. Дійсно, популяція тайменя тут просто вражає. Наприклад, рік тому на змаганнях протягом двох днів було спіймано 36 тайменів на 42 рибалки. Це показові цифри. Шанс зловити тайменя дуже високий.
Крім Уни, можна половити тайменя на річці Вбрас. Для цих річок потрібне потужне вудилище довжиною у 10 футів, 8 – 9 класу. Шнур з тонучим або швидкотонучим кінцем, котушка повинна вміщати велику кількість бекінга. І буде вам щастя.

PS У цій замітці використані матеріали сайту fishfly.ru та інших ресурсів

Цікавий нахлист