Уявіть собі ситуацію – ви приїжджаєте восени на гірську річку, виходите на берег і міркуєте, на що краще ловити. Варіантів не так і багато: німфа або суха. Взагалі, вважається, що осінь – це час сухої мушки, особливо для харіуса. Але бувають такі моменти, коли риба віддає перевагу німфі, натомість на суху муху не реагує. Як перевірити чим харчується риба, при цьому не втрачати час, якого восени не так і багато?Останнім часом я намагався експериментувати і пробував визначати спосіб ловлі за кілька хвилин. Насправді, річка може швидко дати відповідь на це питання, достатньо зробити лише кілька маніпуляцій. Отже, на ріку я виходжу з двома вудками – одна з класичним підліском для сухої мушки, інша – німфова, з французьким підліском. Однак тут є деякі відмінності від класичного француза.Монтаж моєї снасті виглядає так: до індикатора монтується 10-сантиметровий повідок 0,14. До кінця я прив’язую довший повідок 0,12, а потім ще один такого ж діаметру. Зрідка, ставлю 0,10. Таким чином ми отримуємо снасть для трьох мух. Дві нижні – це, зрозуміло, німфи. Підвісна німфа – «сирітка», нижня – фезентейл чи шоколадка, залежно від ситуації. Відразу скажу, що на ями ця снасть не годиться. Для глибоких місць треба все перев’язувати і ставити важкі німфи. Але зараз не про це. Отже, залишається місце для мушки біля самого індикатора. Туди я прив’язую сухого ред-тага парашута або «розвідника» – дуже простого сухарика (благенький хвостик, тіло з коричневого суперфайну, щільна обмотка пером коричневого когута). Обидві мухи дуже ефективні, риба їх любить. Можливо, ця снасть нагадує новозеландський метод, але суть його не полягає в тому, щоб наловити більше риби. Уся справа, як я вже казав, у розвідці. Ще одне зауваження – не можна ставити на верхню підвісну мушку з CDC. Причина, думаю, зрозуміла. Перша ліпша бистрянка чи харіус наслинять пера, які за допомогою французького підліска висушити буде просто нереально. Тому ставити треба лише мухи з обмоткою когута, перед тим змазавши флотантом.Що нам дає така незвична снасть? За її допомогою можна дуже швидко визначати харчові вподобання риби. Цікаво, але французьким підліском можна провести суху муху краще (можливо, це не дуже влучне слово, але така у мене думка), аніж шнуром. Жоден мендінг не зможе так природно втримати муху у потрібному місці, як це вдасться французу. Думаю, немало читачів, за такі слова готові мене каменувати, але що поробиш зі мною? Ну люблю я вигадувати всякі дурості, пробачте… Проводка сухої мухи відбувається грубо кажучи «на короткому повідку». Контроль ідеальний.Практика показує, що риба абсолютно байдуже ставиться до індикатора, який рухається біля підвісної мушки. У Польщі, наприклад, ловити на три мухи заборонено, тому мені доводилося знімати одну німфу, але і форель, і харіус все ловилися на суху, натомість німфи ігнорували. Така сама ситуація не рідко відбувається і в наших Карпатах. Якщо за перші хвилин десять у мене були виходи на суху і не було ударів на німфи, то я спокійно складаю цю снасть, беру в руки іншу вудку з сухою мушкою і ловлю собі в задоволення. І навпаки – коли суху муху риба ігнорує, то я її знімаю з повідка і ловлю на дві німфи.Мінуси такої снасті також є. Ну, окрім, звичайно, косих поглядів від крутих нахлистовиків. Чи не кожна атака риба може закінчитися заплутаною снастю. Дві нижні німфи будуть хаотично літати поки не поперекручуються так, що їх годі буде розв’язати. Саме тому ловити постійно таким способом неефективно. Але перевірити рибу, дізнатися на що краще ловити, можна.

Цікавий нахлист