Американський бюік 88-го року випуску тихо прорізав туманні ділянки гір. Тут завжди туман зранку, але з першими сонячними променями він розчиняється в дахах хатин і зелених вершин. Ще трохи по трасі, потім малопомітний поворот і зупинка на місці впадіння в річку потужного гірського потоку. Досить цікаве місце – кілька перекатів, яма, заплави… Все б нічого, от тільки в футболці і шортах було до біса холодно. Сонце все ще трималося за горою і чомусь не поспішало визирнути до нашої банди. Від оціпеніння рятують вейдерси, горнятко гарячого чаю і перспективна місцина. Поки Роман і Орест розминалися і снідали я вже встиг понишпорити на перекаті. На другій проводці мав потужну потяжку на підвісну мокру мушку, але у підсумку так нічого й не зловив. Тим часом до нас приєднався Віктор з Рівного, який відпочивав з рідними в Трускавці. Орест з Романом піднялися вверх по потоку, ми ж спершу обловили нижні його ділянки, але головним чином ті, що вже були освітлені. Вода мілка, але риба сміливо атакувала мухи, видаючи себе. Перші чотири харіуси були зловлені на глибині «по ахіли». А от велика ріка мовчала. Ми з Віктором вирішуємо переїхати на потік, але вище того місця, куди пішли Роман з Орестом. За кілька хвилин ми вже милуємося чудесними краєвидами, які жахливо пронизані дружніми нафтопровідними трубами. Бееее. Гидота. Це все одно, що плюнути на Монну Лізу.Річка красива. На пулі Віктор помітив форель, яка вхопила його німфу, але випустила. Я пробую на сухарика і маю одну невдалу атаку.
А наш рівненський гість виявився наполегливим і за кілька хвилин таки виловлює непоганого харіуса. «Таке враження, що пахне трупом, який розкладається» – сказав Віктор те, що вже давненько крутилося в мене на язиці. Правда, мені смерділо якимось відходами чи пральними порошками. Шо то сі робе?Невдовзі ми зустрілися з Орестом, який пронизував річку стрімерами. Одну райдужку він упіймав, одна більша зійшла. Мені сподобалася його методика і невдовзі я і сам примонтував кислотного стрімера з яскраво-оливокої синелі. На одному місці було видно райдужку, що зависла в товщі води. Тільки-но стрімер упав, як на нього кинулися кілька десятків невеликих рибок, а ця райдужка лише провела його до зони, де закінчуються її володіння. І так разів з 20…
Нарешті, після чергової проводки, з дна піднявся харіус, якому набридли ці втручання в його особисте життя і вирішив прогнати мою приманку. Форель в цей час байдуже дивилася, як недосвідчений в таких справах харіус промахнувся і зачепився за нижній плавник. Будемо сподіватися, що з рибою все буде добре, адже вона досить бадьоро дременула після звільнення. Ще трішки побродивши по ріці ми дійшли до висновку, що риба геть не активна. Орест пішов якимось манівцями, я за ним, і в результаті ми видряпалися на якусь гору, звідки відкривалася непогана панорамка на все, що нас оточувало. Зрештою, дорога до бази була обрана вірно, тож за кілька хвилин ми вже перевдягалися біля машини і бігли до річки купатися. Орест занурився по горло, а я трішки здрейфив – по коліна і похлюпався. Хоч і сонце палило, але 10 градусів – трохи зазимно для мене.Ще перед від’їздом в гори я подзвонив до пані Марії і замовив обід на п’ять людей. Тож коли усі зібралися ми виїхали у її бік, щоб трохи відпочити від спеки. Тим часом з іншого боку до нас їхав пан Василь – йому колись з Америки від родичів перепала нахлистова вудка, котушка, шнур, кілька підлісків і кілька мушок: прінци, фезентейли і великі сухі каддіси, яких ми назвали чупакабрами. Але вони себе ще покажуть. Поки приїхав пан Василь, ми вже з’їли великий баняк смачнючої грибної юшки і велику пательню смаженої картоплі. Залишилося ще трохи печеного м’яча, хліба і салату. Невдовзі пані Марія принесла ще деякий домашній виріб, великий бідон компоту з ожини і миску домашніх пляцків. Мушу сказати, що ціни в пані Марії вельми демократичні. Дешевше зі Львова приїхати до неї, наїстися смачно і від пуза і повернутися до Львова, аніж зробити це саме в місті. Коли ж приїхав пан Василь, то йому приготували велику яєчню зі шпондером…Хлопцям стало добре і вони попросили відкрити хату, щоб трохи відпочити. Але пані Марія запропонувала взяти коци і лягти на траві в саду, бо в хаті спекотно. Ореста двічі переконувати не треба. Вже за мить він розвалився під яблунею.Ми ж з паном Василем, який у підсумку виявився однокурсником мого тата, пішли перевірити працьовитість його вудки. Півгодини вистачило для того, щоб переконатися: все ок, ловити можна. Коли виходив з води, то познайомився з Едуардом – читачем блогу, який відпочивав неподалік. Він також ловив тут нахлистом: попадався голавлик на клінкхамер.Вечірню частину нашої подорожі ми вирішили провести біля скель. Знову розбилися на пари: Орест з Романом пішли вверх по течії, ми з паном Василем вниз. Він прив’язав цю саму «чупакабру» з надією на голавля. Я ж вирішив прочесати швидкі, але не бурхливі, ділянки ріки довгою німфою з двома підвісними-мокрими. Виявилося, що з місцем я не помилився – харіус якраз вийшов повечеряти. На одній з проводок у мене був удар в мокру, але такий короткий, що я навіть не встиг зробити рух вудкою. На гачку залишилася тоненька смужка губи. Яким чином це було можливо я ще досі не розумію. Інша справа, якби я підсікав, та ж ні…
Але вже наступна проводка закінчується куди акцентованішим ударом і в підсумку я витягую харіуса. А коли уважно придивився, то побачив, що в нього порвана губа, причому в різних місцях. Не виключено, що це той самий харіус, який смикнув за мокряка кілька секунд перед цим… але фейс у нього був реально потовчений. Тим часом пан Василь, який розташувався на початку переката з криками про фотографію тягнув свого першого пирика. Фото не було, бо я був досить далеко, поки я дійшов би, то риба не змогла б повернутися назад. Після ще кількох «мокрих» пириків я поставив суху, на яку мав добрий схід, а також витягнув голавлика і єльця. На жаль, приходив час, коли ми мали зустрітися біля машини і повертатися.
 Тож довелося скручуватися і пакуватися… Таким чином ця риболовля була не так цінною у плані якогось досвіду, як просто можна було приємно провести час і познайомитися з новими людьми, що і приємно, і цікаво.

Цікавий нахлист