Блог двох мухарів

Архив за год: 2013

Активісти по всьому світу стають на захист Карпат від забудови малими гідроелектростанціями. Жителі 60 міст України, багатьох європейських країн, Британії, США, Канади і навіть Лівану та Гавайських островів засвідчують фотографіями свою підтримку населенню Івано-Франківської області, яке бореться проти будівництва малих ГЕС на гірських річках.

«Ми отримали чимало фотографій українців і громадян інших держав, які наполягають, що будівництво малих ГЕС у Карпатах – це не лише справа жителів кількох віддалених сіл Івано-Франківщини, – пояснює Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України. – Екологічні загрози від такого будівництва хвилюють всіх українців, де б вони не жили».
Активісти наголошують, що забудова русел карпатських річок може призвести до їх пересихання, зникнення риби, зниження рівня грунтових вод, та збільшення загрози сейсмічної активності. Побудова малих ГЕС також порушить Європейську ландшафтну конвенцію, завдасть удару по рекреаційним можливостям регіону, унеможливить розвиток водних видів туризму, особливо рафтингу. Ну, і нахлисту, вочевидь, також…
Збір фотографій проти малих ГЕС має продемонструвати керівництву Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) наскільки неприйнятними є їх наміри фінансувати будівництво малих ГЕС в Карпатах, аби банк відмовився від цього проекту.
Нагадаємо, 14 березня в багатьох містах України пролунали суспільні протести, що закликали ЄБРР відмовитись від фінансування малих ГЕС у Карпатах.
Збір фотографій в рамках акції на захист Карпатських річок триває. Активісти закликають всіх небайдужих фотографуватись з плакатами проти малих ГЕС та надсилати фото на адресу vasyliuk@gmail.com . Про подальший перебіг акції буде повідомлено додатково.

ДОВІДКА:

Для роботи малої ГЕС вода з річки подається до труби, транспортується трубою на відстань до кількох кілометрів, а далі подається на турбіну для виробництва енергії, що спричиняє цілу низку екологічних та соціально-економічних проблем:
– зникнення водних організмів (в тому числі червонокнижних риб і комах) через знищення середовища існування і відтворення молоді;
– погіршення туристичного потенціалу територій, при цьому деякі види туризму, наприклад, сплав річками, може взагалі зникнути;
– активізація негативних геологічних процесів;
– зміни гідрогеологічної обстановки включно із загрозою зниження рівня грунтових вод;
– відповідне зниження доходів місцевих жителів від обслуговування туристів;
– зникнення риб у річках (у т.ч. 14 видів занесених до Червоної книги України);
– зміна гідрологічного режиму при створенні водосховищ в одних місцях і пересиханні річок в інших;
– збільшення загрози сейсмічної активності .
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписав кредитний договір з ТОВ “Гідропауер” щодо будівництва двох малих ГЕС на річці Білий Черемош в Івано-Франківській області загальною потужністю 1,7 МВт. Йдеться про с.Голошине Верховинського району Івано-Франківської області.

Джерело pryroda.in.ua

Продовження лікнепу про харіусів, які багато з нас ніколи не побачать на власні очі. Хоча, може комусь і пощастить. Сьогодні розповідь про монгольських та хубсугульських пириків.
Монгольський харіус (Thymallus brevirostris) – ендемік внутрішніх водойм Північно-Західної Монголії. Це найбільший з харіусів, і у нього збереглися примітивні ознаки, що вказують на походження харіусів від предків, близьких до лососевих. Рот монгольського харіуса дуже великий і добре розвинені зуби. Наявність в Центральній Азії цього примітивного виду свідчить, що саме тут сформувалися перші представники сімейства харіусів. По своєму способу життя він сильно відрізняється від інших видів. Поширений в прісних водоймах Північно-Західної Монголії, у гирлах невеликих річок і протоках між озерами. Розрізняють білого і чорного монгольського харіуса. У чорного виду тіло майже чорного кольору, у молодих особин темно синього. Білий вид більший і має бронзове забарвлення.
Досягає до 40-50 см в довжину. Чорний харіус – комахоїдний. Білий, майже безбарвний, переважно тримається дна. Писок у нього як у тайменя, нижня щелепа зовсім на харіусову не схожа. В роті справжні зуби – словом, хижак. Цей вид виростає до гігантських розмірів. В Монголії його звуть «білорибиця». У річки він виходить на початку літа, а потім іде в озера на глибину і практично не ловиться.
Ловити на хлистом такого харіуса, за словами рибалок, негуманно .Монгольська іхтіофауна просто спливає і заковтує колючу мушку незважаючи на гачок! Моментально він намагається перетравити мушку – без пінцета такого ненажеру і не відчепити нормально.Птахи й риби в монгольській міфології займають особливе місце. Ці тварини належать духам води і неба, тому вбивати їх не можна. У західній частині живуть казахи, і на духів води їм, схоже, плювати. А ось духів неба мабуть побоюються… Тому птахів тут не чіпають.Окремий вид харіуса – косогольский (Thymallus nigrescens) або хубсугульський. Мешкає він тільки в басейні озера Хубсугул в Монголії. Тіло темно-сіре, майже чорного забарвлення, на спині і череві з металевим відливом, черево чорне, але від грудних плавників проходять світлі смуги. По верхньому краю проходить тонка темно-червона переривчаста облямівка. Досягає в довжину до 31 см. Нереститься в річках, що впадають в озеро.

Що ми знаємо про харіуса? Маю на увазі не нашого європейця, а його родичів з Азії? Скільки взагалі існує їхніх видів і підвидів? Де можна зловити найбільшого харіуса, а де найменшого? Спробуємо розібратися в цій темі…  Отже, за певними джерелами існує чотири види харіусів – сибірський, монгольський, хубсугульський або косогольський і європейський. У трьох останніх видів підвидів нема. Зате в сибірського харіуса є одразу 7 підвидів. Проте за іншими джерелами, переважно англомовними, харіуси не розділяються на види і підвиди. У них, наприклад, зустрічаємо арктичного харіуса, який живе в Алясці, Канаді, у верхів’ях річки Міссурі. Відомий російський іхтіолог Міхаіл Скопец, у свою чергу, виділяє чотири основні підвиди сибірського харіуса: західносибірський, східносибірський, камчатський і американський (аляскінський). Ще дві форми сибірського харіуса, які чітко розрізняються – чорний і білий – мешкають в озері Байкал і його притоках. Він пише, що вони можуть бути окремими видами. Крім того, одна споріднена форма (косогольский харіус) водиться на території Монголії – в озері Хубсугул і в пов’язаних з ним річках.

Сьогодні спробуємо довідатися про сибірських харіусів.

Західносибірський підвид сибірського харіуса водиться в басейнах Обі та Єнісею. Він відрізняється досить коротким спинним плавцем з малюнком у вигляді плям і яскравим металевим блиском.
Тіло цього харіуса довгасте, зеленувато-або блакитно-сріблясте, в чорних плямочках на спині, сріблясте, з фіолетовим відливом на боках і череві, верхній плавник великий, барвисто-яскравий, грудні й черевні червоні або жовті, анальний і хвостовий фіолетові, голова невелика. Досягає довжини 45 см. і маси 1900 грамів. Тривалість життя – не більше 10 років. Харіус поширений по всьому Телецькому озеру та річках, що впадають в озеро. Темп росту залежить від наявності різноманітних біотопів і стану кормової бази водойми: у Телецькому озері семирічні екземпляри досягають довжини 40 см. при масі 760 грам, в низов’ях Катуні – відповідно 32 см і 480 грам. Харіус в харчуванні не розбірливий. Основу харчування становлять повітряні комахи, личинки одноденок, бабок, волохокрильців. Нерест проходить в травні – червні при температурі води 8 – 10 градусів на мілинах з кам’янисто-гальковим грунтом. Плодючість становить 1000 – 8000 ікринок.

Якщо когось цікавить інша інформація по західносибірському харіусу, її можна почерпнути з дисертації, написану на цю тему (http://www.dissercat.com/content/ekologiya-zapadno-sibirskogo-khariusa-thymallus-arcticus-arcticus-pallas-basseina-reki-lozva).   Східносибірський підвид мешкає в басейні Північного Льодовитого океану (від Хатанги і Олени – до річки Іонівеєм, що впадає в Колючінску губу на Чукотці). Крім того, східносибірський підвид проник і в басейн Тихого океану: його можна зустріти на Чукотці – у річках Ергувеємм та Ігельхвеєм, які впадають в Берингове море. Водиться він і на материковому узбережжі Охотського моря – у всіх великих річках від Ульї до Ями, крім двох (Тауй і Яна) в районі Магадана.Американський (аляскинський, арктичний) підвид сибірського харіуса в Росії зустрічається тільки в деяких річках і озерах Чукотки, поблизу селищ Уелен і Лаврентія. Основний ареал його перебування знаходиться по той бік Берингової протоки – на Алясці і в Канаді.
Ці основні підвиди сибірського харіуса добре розрізняються між собою по малюнку на спинному плавці, за формою голови і тіла, а також за особливостями біології. У великих самців східносибірського харіуса величезний спинний плавець може досягати хвостового плавця; у його задній частині між променями видно 5 – 7 суцільних темно-червоних смуг. У аляскинського харіуса на відносно невеликому спинному плавці видно ряди цяток-точок.
Окрім цього, російські іхтіологи, такі як Міхаіл Скопец та Олександр Антонов виділяють ще низку видів харіусів, яких не знайти в довідниках.У камчатського харіуса на плавнику немає суцільних смуг, а є тільки видовжені, які зливаються плями. Камчатський харіус відрізняється від східносибірського також відносно великими розмірами голови. Є різниця і в формі тіла: східносибірський більш високотілий і горбатий, а камчатський – подовгуватий. Невеликих риб довжиною менше 25 сантиметрів розрізняти важче. У деяких басейнах (наприклад, в річці Гижига) мешкають популяції харіусів з проміжними між камчатським і східносибірських підвидами ознаками, ймовірно, гібридні.Раніше всіх амурських харіусів відносили до одного виду – Thymallus grubei. Але зараз з’ясувалося, що в річках південної частини Далекого Сходу (на південь від річок Кіран і Уда, включаючи величезний басейн Амура і Примор’я) мешкає декілька самостійних видів цього роду. Типового амурського харіуса неважко відрізнити за ковшеподібною нижньою щелепою і за відносно невеликим спинним плавником з червоною облямівкою і ще однією, паралельною яскравою смугою. Як правило, ця риба не досягає великих розмірів; вага її рідко перевищує 300 грамів. Крім того, в басейні Амура є ще інші форми харіуса, які, наприклад, населяють гірські верхів’я річок.В останні роки з’ясувалося, що два види харіуса (жовтоплямний та нижньоамурський) мешкають спільно не тільки в багатьох притоках Амура, але і в Уде, Тугур і в деяких річках Північного Примор’я. Наприклад, в річці Коппі в районі Совгавані жовтоплямистий харіус тримається у верхній і середній течії річки, а нижньоамурський населяє її пониззя. Той факт, що ці риби розрізняються по біології і живуть в одних і тих же басейнах, не змішуючись між собою, говорить про те, що це самостійні види. До речі, цей самий жовтоплямистий харіус виявився близьким родичем верхньоамурського харіуса – того, що водиться в Забайкаллі. Ще один, новий для науки вид харіуса – бурейський крупнолускатий був недавно виявлений в притоці Амура річці Бурея. Ця риба набагато крупніша, аніж інші харіуси Амура і досягає довжини 50 сантиметрів. На жаль, роздобути фото цього красеня поки не реально. Отже в басейні Амура водиться не менше трьох самостійних видів харіуса.
Чимало видів чи підвидів харіуса можна зустріти у багатьох озерах Сибірі та Дальнього Сходу. Скажімо, в озері Лабинкир, де за чутками, живе один з підвидів Лохнеського чудовиська, є і свій харіус – лабинкирський.

Далі буде…

Дорогі друзі по захопленню! Зважаючи на катастрофічний стан, в якому опинилася підводна фауна українських Карпат, небайдужими рибалками-спортсменами минулого року була проведена благодійна та корисна акція «Домівка для форелі 2012».
Вона полягала у зарибленні карпатських річок мальками струмкової форелі – найкрасивішої риби України, яка знаходиться на грані знищення. Досвід наших сусідів-поляків на річках Сян та Дунаєць показує, що за рахунок такого зариблення за кілька років можна відродити популяцію форелі. Минулого року у струмки Карпат було запущено близько 20 тисяч мальків. Прийшов час продовжити добру справу. Нова акція, як і торік, буде проведена за сприяння обласних рибоохоронних служб та іхтіологів, і не суперечитиме чинному законодавству України.

Просимо, по можливості, посприяти шляхетному починанню, і взяти в ньому участь у формі грошового внеску. Дякуємо!

Дані для розрахунку:

ПриватБанк розрахункова картка 4405885822407703 Чех Степан Мирославович

контактний телефон з фінансових питань: 0505376377, e-mail: stepancheh@mail.ru

Після переказу коштів на картку необхідно повідомити Степана Чеха про внесок через смс чи е-мейл, вказати своє прізвище, час, дату відправлення, суму внеску та місто, звідки було відправлено кошти. Прохання зробити внесок не пізніше 23.03.13. Акцію, за сприятливих погодних умов буде проведено до кінця березня 2013 р.

Список доброчинних внесків (постійно оновлюється):
1. Копча Петро Мукачево – 500
2. Русин Василь Varus Мукачево – 1000
3. Владисла Тестешніков Луганск – 100
4. Гуйван Михайло Свалява (Braker)
5. Владика Олександр 100
6. Куценко олександр 100
7. Вдовенко Анатолій Ужгород 200
8. Ящишин Ростислав Львів 200
‎9. Пугач Володимир Львів 100
10. Акіншин Юрій Новомосковск Дніпропетровська обл. 100
11. Рогач Іван Balu Ужгород – 200
12. Олег СОВА Львів – 200
13. Долинич Ігор (Ігор УЖ) команда “Уж” по ловлі карпа – 200
14. Кусакін Максим Львів – 100
15. Рильков Віталій Ужгород – 100
16. Бейчак Володимир VovKING Вигода – 200
17. Мясніков Олег Харків – 200
18. Олександр Матвійчук Alex Вінниця – 200
19. Мирон Самбір – 100
20. Скляр Артур Ужгород – 100
21. Толік bylelik Ужгород – 100
21. Дмитро Мунтян Київ – 200
22. Ваня Потокі Виноградово-Ужгород 100
23. Дурицький Микола Ужгород – 100
24. Степан Малець Ужгород – 150
25. Кандиба Дмитро Мукачево – 200
26. Подшибякін Ян Херсон – 200
27. Вуєк Юрій Львів – 200
28. Зизда Едвард Свалява – 100
29. Костюк Алексей Дніпропетровськ – 200
30. Шіц Артур (Шіфон) Мукачево – 200
31. Мотринець Віктор Мукачево – 500
32. Мушка Олег Свалява – 100
33. Головко Генадій Лвів – 150
34. Антонюк Олена Київ – 50
35. Герула Тарас Київ-Франківськ – 300
36. Олег Ополонський рибохорона – 120
37. Віктор Михайлов Одеса – 200
38. Команда Vingrad (карп) Виноградово – 200
39. Непомящий Ігор Михайлович Київ – 200
40. Оксенюк Тарас Ігоревич – 100
41. Юрій Назаров Київ – 100
42. Філіпов Динис Київ – 300
43. Хащевський Р. Рогатин – 100
44. ???????? 18.03. 11:47 – 1000
45. Потапов Егор Київ – 100
46. Митрофанов Володимир Київ – 250
47. Роман Кубай та Ігор Звір Львів – 220
48. Анатолій Новіков Київ – 100
49. Невідомий меценат – 995
50. Горай Антон Житомир – 200
51. Мицак Нестор Болехів – 200
52. Петруняк Дмитро Івано-Франківськ – 300
53. ?????? – 20.03. 09-59 – 100
54. Ніколай Воловець – 150
55. Великопольський Ігор – 500
56. Смочков Гавриїл – 100
57. Орест Дейнека Харків-Н.Розділ – 150

Наразі зібрано більше 12 тисяч гривень 

Зважаючи на те, що Львів засипало снігом, я пропоную усім трішки релакснутися і присвятити дві хвилини медитації. А допоможе нам у цьому видатний австрійський композитор Франц Шуберт і його відомий твір Die Forelle, написаний у 1817 році. Насолоджуйтеся…

Ось іще один варіант з перекладом.

На жаль, не можу знайти україномовного варіанту. Якщо хтось десь бачив чи чув – дайте знати.

Автор: Франц Шуберт, спеціально для “Блогу двох мухарів” 🙂