На останньому чемпіонаті України я заглянув в флайбокс Єгора Бабича і ахнув. Там було стільки всіляких імітацій жуків, бабок і ще там всякго добра, що захотілося також мати схоже щастя. Клен (голавль, головень) не є моїм улюбленим об”єктом пошуків, але іноді є резон ловити саме його. Чи то жука закинути під куща, чи то мокрою провести від берега до середини плеса. Словом, риба корисна і цікава, отже і готуватися до боротьби з нею слід відповідним чином. Саме тому я виділив кілька вечорів і забив новий флайбокс 77-а мухами. 
Ліва сторона коробочки присвячена гусеницям, чорнобильським мурахам, коникам та жукам. Мені, чесно кажучи, практично ніколи не вдавалось зв”язати нормальних, красивих, жуків, але голавль ловився і на те, що було.
Тут моделі доволі експериментальні, зокрема, на імітацій коників я ніколи не ловив. Та й з гусеницями справ не мав. Щодо використаних матеріалів, то це, звичайно, пінка. На “чорнобильців” йшло по кілька шарів пінки, лапки робив з різних вінілрібів та схожих матеріалів. Тіла для гусениць і коників досить незле виконувалися із SYBAI Foam Bodies Ant Double, думаю, оця червона “дупка” має цікавити рибу з червоними плавниками.
Також під ніж пішли різного роду синелі. Із них робив не лише тіла для жуків, але й лапки. Не знаю, чи це доцільно, але виглядало ніби не зле. Найбільше використовував WAPSI Ultra Chenille Medium, але брав і мікросинель, яка також дозволяла формувати тіла жуків.
Права частина флайбокса – це сухі, мокрі та стрімери. Нижній ряд присвячений дрібним мурашкам. Все в них добре, от тільки одна біда – бувають періоди в дні, коли таку дріботу просто не видно на хвилях. Тіла робив із пінки, зокрема й тої, що йшла на гусениць і коників. Обмотка – традиційний чорний когутик, іноді додавав білого антрону – може знадобиться. Правда, якісь ті мурахи коряві в мене вийшли. Не буде риба ловитися на них – поріжу. Дві вищі лінії – ред-таги. Ну, воно й зрозуміло, куди без них? Праворуч – класичні, ліворуч і згори – парашути, які досить не зле себе проявили у минулому році. Бюджетних та дефіцитних матеріалів тут нема.
Вище – лінія із “монтанами”. Це німфи, які, схоже, не дуже популярні в наших коробках. Колись мені подарували набір німф французького виробництва, там була така “монтана”. От якось під осінь я намагався зловити щось інше крім верховодки і запустив цю “монтану” під кущ. За мить відбулося клювання і обрив мого повідка. У будь-якому разі буду пробувати ловити і на неї. Матеріали – чорна та яскраво-зелена синель, свинець, коричневе чи жовтувато-салатове перо когута.
Ще вище – щось спільне із мокрим ред-тагом та ред-блек зулу. Достойна муха, яка принесла мені багато-багато форелі, правда, не в нас, а на Дунайці. А у нас на таку в кінці літа славно ловився саме кленик. Матеріали: пару пір”їн чорної курки, куріпка, чорний натуральний даббінг (на тіло), яскраво-червоний синтетичний блискучий даббінг (на задок). Куріпку можна і не давати. Але от на одну муху витратити три пера чорної курки мус.
Ну і з самої гори – стрімери. Поки що вони мене не надто тішили, але я продовжую вірити у краще. Чорні вулі-багери із оранжевою головою та невеликі мадлери. Останніх я робив найдовше. Тут потрібно трохи намахатися і знайти досить багато матеріалів: пера індика та вальдшнепа, біле марабу, срібний люрекс, сірий олень. Насправді муха робоча – правда, у мене на неї ловилася форель, знову ж таки, в Польщі. Але досвід Hudzя показує, що цим стрімером можна досить успішно ловити і в наших краях.
Словом, таке. У кого будуть якісь запитання, критика, побажання, пропозиції – то звертайтеся, не соромтеся.   

 

Цікавий нахлист