Перша поетична проба пера нахлистовика. Автор: Максим Кусакін  

Сутеніє в горах надвечір.                                                                                Закидую вперше їй мушку

Сонця промінь останній зникає.                                                                 Щоб біля неї проплила.

На ріці якось стало легше,                                                                            На жаль, на першому ж закиді

Від буднів відпочиваю.                                                                                     Форель її не схопила.

 

Вижадався довго цей вечір                                                                            З другого разу був вихід,

І масовий виліт комах,                                                                                    Немов у морі дельфіна.

Заспокійливий шепіт річки                                                                          В руці відчуваю опір:

Ну і з вудкою щоб у руках                                                                            Мушку форель схопила.

 

Форель харчується зверху.                                                                         Боротьба триває хвилину,

Я радісно спостерігаю –                                                                                До себе її закликаю:

Зараз суху привяжу                                                                                        Знімаю гачок їй ніжно,

І гарно її спіймаю.                                                                                            До дому назад відпускаю.

Цікавий нахлист