Республіка Чорногорія справжній рай для любителів лососевих тому, що тут у достатній кількості живуть трофейні харіуси, дунайські лососі і форелі. Відвідавши цю балканську державу і половивши у кришталево-чистій воді, мені надовго запам’ятається чорногорська перлина.

У декількох метрах від мене на течії стоїть зграя великих харіусів. Час від часу одна з риб відділяється від решти, щоб схопити комаху, що пропливає повз. Кожна риба має довжину мінімум40 см, а деякі перевищують навіть 50. На виході з заплави, біля столітнього моста стоїть великий харіус. Трофейний володар плавця-прапора з товстим, як у коропа, тілом змушує тремтіти мої коліна. За мінімальними оцінкам в ньому добрих60 см. Закидаю маленьку сіру суху мушку CDC навскоси, вгору за течією, і дозволяю їй дрейфувати в бік рибини. Самотня риба цілеспрямовано піднімається вгору, але перед самою приманкою красуня відвертається. Було б занадто добре, якби такого чудового харіуса я зловив відразу ж на початку риболовлі. Я стою на березі річки Мртвіца в Чорногорії, що протікає по величному глибокому каньйоні.

Невимовна краса. Вода абсолютно прозора. Видно кожну рибину. Великі камені формують нерівне дно водойми. Заплави глибиною в кілька метрів змінюються на перекати з швидкою течією. Після того як трофейна самка харіуса не захотіла взяти мою суху мушку, нам все ж таки вдалося протягом короткого часу зловити кілька риб-прапороносців довжиною до45 смна чорні та коричневі німфи, зв’язані на гачках № 18. Всіх риб ми дбайливо випустили у водойму: принцип «зловив – відпусти» тут обов’язковий.

На наступний день ми відправилися на річку Тара, що тече на фоні найвражаючого європейського ландшафту. Долина, яку вона перетинає, утворює ущелину глибиною1300 мі довжиною68 км. Це найглибша ущелина в Європі і друга за глибиною у світі, після Гранд-Каньйону. Тару з цієї причини називають ще «сльозами Європи». Ми обловлювати ділянки для нахлистовиків в Колашине, у верхній течії Тари. На цій рибальській ділянці довжиною3 кмбагато форелей і харіусів. Нам вдалося зловити кілька цих риб і навіть пощастило побачити одного 80-сантиметрового дунайського лосося. На жаль, усе закінчилося лише візуальним контактом.

Йдемо далі через долину і досягаємо озера Плав, розташованого біля однойменного міста. Озеро площею2 кмє батьківщиною чорної озерної форелі (Salmo labrax), званої ще чорноморської фореллю. Під час наших експедицій на озеро вдалося зловити кілька прекрасних екземплярів. Сріблясті форелі з червоними і чорними крапками досягають довжини більше80 смі маси понад8 кг. Озеро Плав – дуже гарне місце для лову щуки. Щороку тут ловлять екземпляри більше15 кг. Найбільше враження все ж залишає дунайський лосось, У 2003 році тут зловили екземпляр масою більше36 кг. В одному старому готелі на озері нам пощастило побачити опудало дунайського лосося, який важив41 кг, було це більше 20 років тому.

Наступним ранком ми вирушили на озеро Хрідая, розташоване в горах, на висоті2000 мнад рівнем моря. Струмкові форелі завдовжки більше70 смплавали там колами, але наші мухи ігнорували. Райдужні форелі були менш недовірливими, і нам вдалося зловити один примірник довжиною50 см. На наступний день ми обловлювати річку Льюка, що впадає в озеро Плав. Петляюча по рівнинній місцевості річка на Балканах – місце паломництва мисливців за харіуса. З першого ж погляду на воду ми зрозуміли, чому місцеві рибалки такі натхнені: над піщаним дном в річці Льюка плавали кілька трофейних риб довжиною більше40 см. Це були харіуси. На жаль, нам вдалося спіймати лише кілька риб середнього розміру, але останнє слово ще не сказано.

Автор Маркус Шмідт

Цікавий нахлист