Вже доволі давно я виносив в собі цю інформацію і вирішив трохи поділитися своїм досвідом, розкрити декілька приватних діалогів з нахлистовим гідом з Чорногорії, а тепер моїм другом Младеном Юшковічем (вік десь під 40, нахлистом ловить відколи себе пам’ятає, професійний в’язальник мушок). Младзьо один з найдорожчих гідів в країні. Він пояснює це доволі чесно, як на мене. «День мого гідування не може коштувати нижче 100 євро за особу. Перш за все в мої послуги входятить безпека, потім упіймана риби, потім усі інше. Рибалка у моїй країні зовсім не схоже на прогулянку по парку, друже! Безпека це те, що я завжди маю на думці» – каже він.

Не міг я з ним не погодитися, адже для усіх хто збирається порибалити у тамтешніх горах має бути очевидним факт, відповідно до якого – Чорногорія це країна, де жодна туристична фірма не займається пішим туризмом через велику кількість і різновид отруйних змій. «Тут навіть є великий дослідницький центр», – так мені пояснив наш львівський гід Саша у місті Будва, який, як згодом виявилося, все ж надає перевагу чорногорським горам, аніж морю. Тому увесь вільний час проводить саме у горах і має там чимало друзів. Отже, варто запам’ятати: якщо ви поїдете рибалити без гіда, слід кожний крок робити виважено, щоб не стати на гадюку, інакше ваша подорож закінчиться плачевно.

Особисто для мене це було не дуже приємним моментом, особливо коли Младен сказав мені, що в його рідному регіоні біля м. Нікшич гадинки взагалі нагло плавають у ріці і чим би могли наповнитися мої вейдерси, якби я це побачив. Але можу вас обрадувати – в його регіоні немає форелі та харіуса, бо їх вибили такі самі місцеві «добродії», як і в Україні. Зате є файні голавлики, тому таке місце може нас і не зацікавити.

Змій мені хотілось побачити менше, тому Младен порадив ловити на нахлистовому участку де протікає річка Тара, відома своєю неповторною красою. Чомусь мене не здивувала присутність нахлистових ділянок у країні, де розраховуєшся євровалютою, але все-таки певні враження склалися після декількох днів у Чорногорії. Чорногорці такі ж самі слов’яни як і ми, які так само думають, їдять (окрім «приїжджих» монтенегрів, які історично «скотилися» із гір і заочно вони не вважаються справжніми чорногорцями), навіть матюкаються, але нас цікавить інше – рибалка і бережне ставлення до риби, тому зупинимось на коротенькому діалозі про участки ріки:

Младен: У Чорногорії є три нахлистові зони – на ріці Тара (5 км.), ріка Лім, ріка Мртвіца. Нахлистова зона на Тарі утворилася у 2000 році, і на початку там взагалі було заборонено рибалити. Згодом дозволили риболовлю спінінгом і нахлистом за принципом «піймав – відпусти». Правила для нахлисту і спінінгу були різні, тому було вирішено заборонити спінінг і залишити лише нахлист. Так утворилася перша нахлистова зона.
Макс: Як ви боролися із місцевими жителями, адже ця територія знаходиться в населеному пункті (м. Колашин)? Мабуть, не всі аборигени, які там ловлять з дитинства, погодилися з такими правилами?
Младен: На початку це все було дуже складно, старі рибалки із Колашину ловили здебільшого на живця і зробили нам чималий опір, але завдяки допомозі мого друга Велібора Івановича (Velibor Ivanović) та частково мого сприяння, ми викорінили старі рибальські правила у Колашині. Ми також поставили молодого чоловіка очолювати риальський клуб у Колашині.
Макс: Чи докучають вам ще місцеві, браконьєри?
Младен: Так, боротьба із старими браконьерами ще не закінчена. Вони досі нам докучають і не можуть змиритися із теперішньою ситуацією. Тому, на жаль, нахлистова зона в Колашині є не найкращою із трьох зон у Чорногорії. На ріці Лім ситуація набагато краща.

Таке покращення ситуації не може викликати захоплення і розчарування, адже в Україні зігідно з законодавством, абсолютно заборонено взяти ділянку ріки в оренду і трудитися над її благоустроєм. (Тоді як в інших європейських країнах, ой, пробачте, не так. Тоді як в європейських країнах, така практика процвітає. Я зіткнувся з нею в Австрії та Ісландії – прим. Forel)

Balkan Trout Restoration Group (Група по відтворенню форелі на Балканах)

Ось іще одні «граблі» у позитивному відношені про рибу. Ще перед поїздкою туди, наш друг із-за океану Бодя, розповів мені, що на Балканах займаються відтворенням природніх ресурсів. Як? В країні де ще пару років тому творилося казна що? Але так є. Ця група була створена на Катедрі зоології при університеті у місті Любляна (Словенія) та розширила співпрацю із Рибальським клубом Толмін, Дослідницьким інститутом риби Словенії, міжнародними науковцями, просто волонтерами та рибалками з Балкан, включаючи Боснію і Герцеговину, Хорватію, Сербію, Чорногорію, Македонію та Албанію, а також дослідників з Австрії, Швеції та Росії.

Не можна не згадати про компанію Patagonia, Inc. (компанія, що спеціалізується на речах для активного відпочинку, особливо славиться високоякисним одягом для нахлистовиків), яка є залучена у декілька проектів по захисту довкілля. Після його подорожі на річку Зета, що у Чорногорії, митець, рибалка та турист Джеймс Просек надав інформацію об’єднанню науковців про м’якогубу форель (softmouth trout), яка є ендеміком у декількох річках цього регіону. Завдяки його ініціативі, Patagonia, Inc. залучила м’якогубу форель до свого Проекту World trout та надала 20 тисяч євро для команди дослідників. Окрім того, кожних 5 доларів від проданої футболки з зображенням форелі, спрямовується на допомогу дослідникам.

Натомість, що ми маємо в Україні? Навіть в україномовних джерелах про Карпатських риб усі їхні описи зводяться на те, що риби вже такої майже немає і вона не цікава для промисловості. Саме про це мені нагадав під час рибалки у Карпатах Андрій Zart, де він сказав, що совдепівське виховання думало виключно про промисловість, а потім згадав про «світило № 1 в Україні» пана Х (ми змовчимо про його прізвище), який конкретно згадує про харіуса, форель та головатицю, як про промислові речі. І в мене з уст відразу виліз куплет В. Маяковського:

Вы любите розы?
А я на них срал!
Стране нужны паровозы,
Нам нужен металл!

Вибаче за відхилення, просто наболіло. Більш детально про цю чудову групу можна дізнатися
на сайті http://www.balkan-trout.com.

Форель в Чорногорії

Існує два головних басейни рік у Чорногорії. Перший належить до басейну Дунаю, який в основному входить до річки Сава, а другий йде від Скадарського озера та впадає у Адріатичне море. Головними ріками, які впадають до Адріатичного моря є Мораца, Зета, Бояна. Ріки Тара, Лім, Цехотіна та Піва є головними водоймами Дунайського басейну в Чорногорії.

Форель у Чорногорії відрізняється у плані поведінки та екологічним характеристиками. Мабуть, це є однією із найголовніших підстав, чому цей вид риби є настільки цікавим історично для багатьох дослідників. Перший рукопис, де згадується про чорногорську форель, був складений Гекелем та Крен у 1858 році. Відтоді форель із чорногорських рік привернула увагу багатьох дослідників. Доктор Станко Караман, відомий іхтіолог із екс-Республіки Югославії, який винайшов дуже спірну класифікацію для різних видів балканських форелей описав нові види у Чорногорії (Salmo taleri у 1932, та Salmo montenigrinus у 1933), які ніколи не були підтверджені. У 1962 році С. Гадзішче (Hadžišče, 1962. Zavod za rib. Na NR Makedonia, 3: 39-49.) описав нові підвиди м’якогубої форелі з ріки Зета – Salmo (Salmothymus) obtusirostris zetenzis.

Наступна цікава проблема стосується форелі Salmo dentex (відома як «зубатка» або «стран»), про яку вперше написав Гекель у 1851 році і яка живе у річках Кирка, Цетіна та Неретва. Згідно з літератури (Taler, 1954; Drecun, 1958; Vuković, 1963; Ivanović, 1973) цей вид трапляється також у Скадарському озері та його притоках і відноситься до різновиду форелі «стран», як називають її місцеві жителі.
Окрім очевидної складності та суперечливої таксономії (ієрархічної класифікації об’єктів) щодо лососевих Чорногорії, не було здіснено жодного систематичного вивчення для вирішення закономірності різних таксономічних одиниць. Однією із головних цілей Групи по відтворенню форелі на Балканах є описати генетичну структуру популяції форелі у Чорногорії (за допомогою мітохондрального ДНК, а також за допомогою інших генетичних показників) та визначити ступінь відповідності між генетичними зв’язками та теперішніми розрізненими таксономічними групами, базуючись на попередніх морфологічних спостереженнях (тобто із запропонованими назвами видів).

Лососеві жителі Дунайського басейну у Чорногорії:
– Харіус європейський (Thymallus thymallus), місцевий вид
– Хучо або дунайський лосось, таймень (Hucho hucho), місцевий вид
– Струмкова форель (Salmo trutta), місцевий вид
– Райдужна форель (Oncorhynchus mykiss), завезений вид
– Голець (Salvelinus fontinalis), завезений вид

Лососеві жителі Адріатичного басейну у Чорногорії:
– Харіус європейський (Thymallus thymallus), завезений у верхів’я річки Мораца
– Струмкова форель (Salmo trutta), місцевий вид
– Мармурова форель (Salmo marmoratus), місцевий вид
– М’якогуба форель (Salmo obtusirostris zetenzis), місцевий вид
– Стран або зубатка (Salmo dentex), місцевий вид

Далі буде…
Автор: Максим Кусакін, за матеріалами чорногорських сайтів (зокрема, http://www.balkan-trout.com)

Цікавий нахлист