В одній з карпатських легенд йдеться про створення світу. Коли Бог роздавав різним народам землі, гуцул запізнився. Бог розсердився і каже, що для гуцулів землі нема. Тоді гуцул сказав: «Я запізнився через те, що милувався всім створеним». Бог подобрів і сказав: «Ну, раз так, то я дам тобі Карпати – найкраще з того, що створив». Гарна легенда, але якщо її розказати словенцям, то вони хіба іронічно усміхнуться і попросять вас з’їздити на таку собі річку Соча. Словенці переконані, що якщо на Землі є Рай, то він знаходиться точно не в Карпатах…

Соча – це річка, що течке в Італії та Словенії. Її довжина 140 кілометрів. Вона бере початок поруч з вершиною Триглав, впадає в Адріатичне море. У верхній і середній течії протікає через Юлійські Альпи, утворюючи глибоку долину з обривистими схилами і красивими видами. Користується великою популярністю у водних туристів.
Сочу називають в Словенії «Смарагдової красунею» через незвичайний, смарагдового відтінку, колір води.

Звісно, нам більш цікаво прочитати про тих, хто живе в цій ріці. І ось тут починається найцікавіше. Ви колись чули про мармурову форель (salmo trutta marmoratus)? Це ендемік, якого не знайдеш більше ніде в світі (ще трохи такої краси можна знайти в річках Чорногорії, там її називають “струн”). Риба схожа на нашу струмкову, але відрізняється візерунками на тілі.

Росте ця рибина як на дріжджах, максимальна її вага складала 25 кілограмів (довжина121 сантиметр). Після Першої світової війни мармурова форель знаходилася на грані вимирання, але зусиллями місцевих ентузіастів вдалося відновити її популяцію.

http://www.youtube.com/watch?NR=1&v=ZWxa_61MLTs&feature=endscreen

Є і харіус, і райдужка, кажуть, трофейна. За словами словенців, нахлист на цій річці – найвищого світового рівня. А про красу ми й самі здогадалися – такі гірські хребти мало де побачиш.

Соча та її притоки багаті не лише на названі риби. Там у великій кількості ви знайдете дунайського лосося, а також велику кількість мухарів, так як нахлист в Словенії – один з елементів місцевої культури.
Що цікаво, словенці розповідають і про монгольського тайменя – родича хучо-хучо. Його вони називають просто GIANT. Зареєстровані таймені, що досягали 4 метри в довжину!

http://www.youtube.com/watch?v=Bkv4yaVQDo0&NR=1&feature=endscreen

Сама річка не схожа на карпатські. Про особливий колір води ми вже згадували. Специфічне і каміння на дні, відповідно, специфічний нахлист.

Все б нічого, але є дві проблеми. Проблема номер один це відстань. Від Львова до Нової Горіци 1150 кілометрів. Їхати треба через Сонячне Закарпаття, непривітну Мадярію і привітну Словенію. Проблема номер два – це ціна ліцензії. А вона може сягати і сотні євро в день. Зате, переконують тамтешні нахлистовики, воно того варте. Якщо комусь з вас захочеться відвідати цю неповторну річку – ось контакт: info@frontierstravel.com

Цікавий нахлист