Маленькі комахи волохокрильці прославили французького художника Хуберта Дупрата. Життя цих комах пов’язане з водоймами, всі стадії їх розвитку відбуваються у воді. Щоб захиститися від хижаків, личинки волохокрильців будують будиночки з піску, дрібних камінчиків – всього, що вони знаходять у водоймах. Після цього личинки закупорюються в побудованих ними будиночках.З дитинства Дурпат був натуралістом, давно цікавився личинками волохокрильців і їх здатністю будувати захисні будиночки. А починаючи з 1980-х рр., авангардний художник став проводити експерименти з цими комахами. Він відшукує личинки волохокрильців в водоймах, знімає з них вже побудовані ними будиночки і поміщає у спеціальний акваріум, дно якого усипане шматочками золота, перлами, коштовними і напівкоштовними каменями, такими як сапфіри, діаманти, рубіни, бірюза. А далі за справу береться мати-природа: личинки волохокрильців самі починають будувати свої захисні будиночки з дорогоцінних матеріалів.В результаті вони отримують можливість пожити в розкоші, а художник стає володарем унікальних витворів мистецтва. Втім, використовувати такі личинки волохокрильців в якості мушок для нахлисту нерентабельно. По-перше, є ризик втратити коштовність, яка вартує дорожче ніж снасті і весь улов, а по-друге, риба навряд чи клюне на золото.

Цікавий нахлист