Кожна людина має право на відпочинок. Крім цього вона має ще цілу низку прав, якими користується і розмахує наче віялом, під час літньої спеки. При цьому людина забуває, що окрім прав має ще й обов’язки. Людина думає, що кинувши пляшку в ріку, змиє сліди свого перебування на природі. Людина думає, що склавши сміття на одну купу на березі, прибирала за собою.

Після окупації Криму в пошуках відпочинку, українці вирішили поїхати в Карпати. У суботу та неділю усі річки були просто заставлені наметами, машинами, шезлонгами, парасольками. Звідусюди до синього неба підіймався сизий димок із запахом смаженого м’яса. З ранку до вечора усі «пляжі» були забиті дорослими й дітьми – хтось намагався зловити рибу за допомогою озерної «телескопки», хтось плескався у воді, хтось засмагав на каменях. Часу на забави вистачало, але знайти кілька хвилин для того, щоб скласти порожні пляшки і банки з-під консервів до пакету, а його запхати до багажника, у більшості відпочиваючих не знайшлося. У кращому разі приберемо за ними ми, у гіршому – поріжемо ноги об скло на дні рік…

З риболовлею ситуація була не краща. Власне, здалось би не їхати в Карпати тоді, коли стільки народу, але три тижні проведені в Європі без вудки в руці таки витягнули нас з Юрою у гори. Почати вирішили з місць де людей менше, але харіус вперто мовчав і не ловився ні на що. Лише ввечері, приїхавши до пані Марії я вискочив на пляж з якого вже пішли люди і упіймав трьох гарних харіусів. На щастя, ніхто з відпочиваючих цього не бачив…

Зранку вирішили поїхати далі, до меншої річки з холоднішою водою, але там взагалі було сумно – риба не ловилася. Ми вирішили з’ясувати куди ж вона поділася, якщо не стоїть на звичних місцях. І таки знайшли рибу – вона осіла там, де ніхто не галасував – у недоступних для купання місцях. Правда, крупних харіусів було мало, переважно ловилися середнього розміру пирі. Зловивши з Юрою по десятку повернулися додому, а потім до нас приєднався Володя Сава із сином Маркіяном, які натрапили на брудну воду в районі Славського. Обід провели за балачками та в’язанням ефективних для такої води мух – чорних фезентейлів із срібною головою.
А на вечір, дорогою до Львова, заїхали ще в одне людне місце і намагалися знайти ділянки без галасунів. Це нам не вдалося і знову ж таки, лише після того, як всі повиходили з рік ми трішки половили на зливі з ями. Спершу ловив на німфу, але потім упіймав двох харіусів на суху, і трьох на мікромокрі мушки, які в’язав у Словенії. Ще трішки перевірю свою теорію і опишу деталі…

Цікавий нахлист