Для чого потрібен блог? Тим паче, такий незвичний, нахлистовий? Насправді, усе просто. Наш мозок (ну, принаймні, мій) не може втримати в собі абсолютно усю інформацію, пов’язану із мандрівками, спостереженнями, тактикою, аналізом тощо. Закарбовуються лише якісь яскраві, ключові, харизматичні моменти, натомість дрібниці, як правило, забуваються. А усім нам добре відомо, що саме з пазлів-дрібниць створюється загальна картинка.

Описуючи про свої пригоди на ріці чи біля станка, я залишаю у голові місце для більшого, натомість менше відкладаю в іншому місці, але дуже доступному, щоб в будь-який час мати змогу повернутися до витоків. Кожен наш виїзд на річку чи озеро дає нам певну інформацію, допомагає підняти свій індивідуальний рівень. Саме тому дуже важливо не забувати про це, адже навіть найменша деталь – якесь дрібне спостереження, якась непримітна мушка, якась особлива поведінка на воді, може допомогти у складній ситуації. У мене таке бувало і не раз.

Фактично, весь минулий рік я пропустив, практично нічого не писав на блог, і дуже про це шкодував. Саме минулого року я побачив дуже багато нового та цікавого, але не залишив свої думки на папері, не виписав свої гіпотези та теорії. Можливо, мала місце якась творча криза. Сподіваюся, що цей рік принесе не лише нові враження, але більше натхнення – я зможу ділитися своїми думками не лише з вами, але й із самим собою.

Наприклад, зараз я почав більше уваги приділяти латуні, адже саме з неї я починав свою німфову кар’єру. Цікаво, що колись, років 10 тому, мені вдавалося досить успішно ловити харіуса саме на німфи із латунними головками (вольфраму просто не було). Зараз я розумію, що латунь, у певних моментах, принесе не менше користі, аніж важчий брат. І своїми теоріями я з радістю ділитимуся із вами. У мене нема секретів, є необхідність їх розказати. Тому, буду радий читати ваші коментарі під моїми матеріалами. До зустрічі в мережі!

Цікавий нахлист