Десь рік тому уся наша нахлистова банда прощалася з літом в Гребенові. Тоді відверто пощастило з погодою – небо було блакитним, а дерева жовтогарячі. Не зашкодила навіть каламутна річка, бо відловилися всі. Цього року провести схожий фестиваль не вдалося з різних причин. Когось не відпустили хатні справи чи робота, хтось не зміг взяти квитки. Тож у гори вирвалися лише четверо – Геник, Сергій, Міша і я. Правда, двоє перших мали змогу пробути в Карпатах лише день. Ми з Мішою планували залишитися на ніч.Останні теплі деньки. В суботу в горах було справді тепло та затишно. Зранку, коли не було вітру, взагалі можна було в футболці ходити. Приїхавши на місце ми розійшлися – Геник спустився з сухою вниз, Міша з німфою пішов вверх. Ми з Сергієм залишилися обловлювати найближчі перекати. Риба ловилася досить непогано. Мені відразу вдалося зловити трьох жирних харіусів, в одного з них було якесь пошкодження біля хвоста. Чи то паразит, чи наслідки удару остроги говорити не візьмусь, не мав дуже часу досліджувати причину і тримати рибу поза водою.Щодо мух, то в мене працювала лише одна німфа – «сирітка». Коли наступає осінь, я завжди ловлю на неї, незважаючи на стан води. І в чистій, і в брудній ріці «сирітка» працює однаково ефективно. Нижні мухи – шоколадки, фезентейли чи щось інше, чомусь були зовсім пасивними.
Власне, я ловив методом довгої німфи, з індикатором. Зважаючи на це, не використовував мух із вольфрамовими головками – інакше мав би купу зачепів за каміння. Мені подобається цей метод, але він не особливо ефективний. Слід визнати, що в французького методу переваг значно більше. Хоча, дев’ять харіусів за перші години мене також потішили. У Сергія теж біля десятка пириків. У Геника, який ловив на суху показники були вищими – він перевалив за десяток. У Міші було багато сходів, кілька харіусів та одна форель.Другим етапом нашої мандрівки стала ця ж ріка, але трохи нижче по течії. Тут я вже вирішив ловити французьким підліском з верхньою сухою мухою, роль якої виконав ред-таг парашут. «Сирітка» знову стала підвісною, а на низ вже йшов вольфрам, адже завдяки проводці можна було уникнути зачепів.
Поки Міша пішов догори, ми з Сергієм розташувалися в десятьох метрах один від одного.
Геник наловився, тож планував піднятися вверх по струмку і порозбивати кілька дамб, аби форель змогла піднятися на нерест.На впадінні струмка я одразу ж зловив харіуса, за ним була невелика форель і крупний харіус, який фантастично вистрибнув з води і вхопив ред-тага з повітря.
 На жаль, я трішки замешкався з підсаком і його не дотягнув. На згадку цей харіус повністю заплутав мою снасть – довелося все різати і перев’язувати.Піднімаючись догори я доловлював те, що мені залишив Міша. Загалом упіймав з десяток пириків, не дуже вражаючих розмірів. Переважно риба ловилася на суху, час від часу скубала «сирітку». А коли зустрівся з товаришем, то зі здивуванням почув, що він нічого не зловив. Просто переді мною розкинувся шикарний харіусів перекат, який я прочесав німфою – порожньо. Не було зловлено риби і в ідентичному місці трішки вище. Не розуміючи в чому справа ми спустилися вниз і вирішили змінити місце риболовлі.Річка, на яку ми поїхали знаходиться неподалік і до нерестової заборони не потрапила. Але там, окрім красивих пейзажів ми практично нічого не упіймали.
Геник видурив на суху одного дрібного голавлика та одного харіуса. Міша зловив двох крихітних пириків, ми з Сергієм по облизню.

Краса по-карпатськи, чи що?

Власне, на цьому й скінчилася суботня забава.
Ми відвезли Геника і Сергія на вокзал, самі ж заскочили в магазин, купили трохи м’яса і вирушили до пані Марії, яка готувала для нас грибну юшку та інші свої смаколики. Поки готувався шашлик ми трішки підв’язали мух. Добре, що в Міші виявився хороший ліхтарик – верхнього світла було замало.До шашлика здорово пішов прозорий трунок власного приготування. Зізнаюся, що ще ніколи не пив самогонки – мені не подобався її різкий запах. А цього разу запах був м’який, власне, як і сам продукт. Ми вжили по три чарки – цього було достатньо для релаксу. Можна було йти спати і готуватися до недільного ранку.О 8-ій ранку ми прокинулися бадьорими і без жодних ознак головного болю. На швидку руку перекусили тим, що залишилося з вечора і вирушили на третю річку. Приїхавши на місце застали двох місцевих дядьків з сумками через плече.
До інспекторів я не дзвонив – на моїх очах вони нічого не упіймали. Єдине, шкода, що пішли вони вгору, туди, куди і ми планували піти, але байдуже. Насамперед, треба було з’ясувати, на що ловитиметься риба. З третього закиду упіймав харіуса під ногами на суху муху, натомість німфа мовчала. Відповідно, німфову вудку я склав і залишив в машині. Не пошкодував: харіус шикарно ловився на сухаря.Риба брала на усі варіації і типи мух, за винятком більших 14-го розміра, емерджерів зеленого кольору, чорних мушок та мух з обмоткою пером когута. Загалом я перепробував близько двох десятків мушок. Найкраще працювали нескладні імітації одноденок, дрібненькі емерджери, мушки типу «йобо» тощо. Щодо кольорів, то працювало абсолютно все з оранжевим CDC, а також сіре та коричневе. На повністю помаранчеві мухи риба також активно ловилася. Щодо дислокації харіуса, то найкраще ловилося на повільній воді, нижче перекатів.  Було кілька грубших харіусів, але дотягнути їх не судилося. Переважно ловився пирик в районі 20-и сантиметрів. Тим часом Міша зіткнувся з проблемою, яка й мені була добре відомою. Коли я починав ловити, то боявся використовувати сухі, адже зір в мене далеко не ідеальний. Відповідно, я не сподівався побачити муху на хвилях. Зважаючи на це, почав виготовляти такі приманки, які зміг би добре бачити. Міша поки що не наважився придбати собі станок та інструменти, тому використовує куплені мушки. Вони загалом непогані, але своє все ж краще.Коли харіус пішов «на обід» ми вирішили заскочити на скелі і половити там ще зо дві години. Я вирішив, що вудки з сухою мушкою вистачить і помилився – жодного виходу. Натомість Міша на німфу упіймав одного пристойного харіуса та ще кілька менших. Доловити ми не змогли – почалася злива, що вигнала нас до машини.
Але і цього сповна вистачило для гарного настрою.

Цікавий нахлист