Як і годиться, в четвер ввечері, після роботи, слід було кудись чкурнути, або трохи розвіятися і помочити ноги в прохолодній воді.
Місце те саме – передгірна річка, де можна половити кленика чи харіуса, що кому до вподоби. А взагалі, як на мене, це ідеальне місце для початківців, які хочуть зрозуміти специфіку нахлисту. Допоможе в цьому бистрянка та верховодка.
Їх там просто неймовірна кількість, тому зловити більшу рибу не так вже й просто. Дрібнота просто не дає харіусу шансу, суттєво переважаючи в кількості. Поки Олег і Геник розкладалися, я вже стояв на перекаті. Перші п’ять проводок принесли мені п’ять бистрянок. У спробі знайти щось інше я трішки спустився до кінця перекату, де було глибше.
Бистрянка продовжувала ловитися на все підряд, але запеленгувати харіуса таки вдалося.
Я помітив, як він вискочив на підвісну муху, яка при потребі могла бути або мокрою або сухою. За кілька хвилин інший харіус стрибнув на муху на початку проводки. Щось почало смикати і в Геника, який стояв напроти мене.
І після енної проводки, харіус таки упіймався. Не на суху, а на зеленого бокоплава… Куди ж без нього.В цей же час Геник наколов свого пиря. А коли підійшов Олег, який спіймав невеличкого голавлика, я запропонував піднятися трішки вище, до іншого перекату.
Туди ми й рушили, правда, Геник одразу ж знайшов якесь нове плесо, що принесло йому чотири харіуси. Ми ж з Олегом відбивалися від комарів та бистрянки, яка відчайдушно атакувала як німфи, так і сухі. У підсумку, нічого цікавого не зловили. Тоді ж вилетіли волохокрильці, які почали паруватися і залітати в носа і в вуха. Неприємне видовище, словом. Хлопці залишилися вгорі, я ж трохи спустився до низу і зробив кілька закидів на мокру мушку – суху вже б і так не побачив, бо темніло. Та й виходів риби помітно також не було.
На тихій воді мушку взяв голавлик, який і закрив четвергову програму. Це не Сян, звісно, але що поробиш. Доводиться повертатися до наших реалій. Ех…

PS Половина фоток від Gennadicus

Цікавий нахлист