Шановні друзі! Насамперед, хочу вибачитися за те, що останнім часом блог «відпочивав». Зважаючи на величезну кількість роботи та постійні відрядження, що накинулися на мене, на нахлист часу не було. За тиждень, що його я провів в Німеччині, навіть не витягнув з валізи цілу коробку своїх матеріалів та інструментів. Зараз стало вже трішки легше. Тому блог відновлює свою діяльність. Як не парадоксально, але відновлюється блог моїм останнім нахлистовим виїздом у цьому році…Все почалося з того, що мені нарешті зробили візу, а то кілька місяців я був «невиїзний». Тож випиваючи черговий келих бургундського разом з Арсеном, мені у голову прийшла ідея поїхати на Сян. Наші дружини лише скептично переглянулися, а ми загорілися. І все б нічого, якби не погода. Протягом тижня вона була доброю, але потім почала псуватися. На неділю обіцяли дощі. Саме тому наша поїздка зривалася. І якби в суботу зранку до мене не задзвонив Міша з Міжгір’я, то ніхто б нікуди не поїхав. Кілька дзвінків і ми вирішуємо їхати. Нас троє – приєднується Саша з Ужгорода. А от Арсена не відпускають хатні справи…

Що тут говорити? У неділю в мене була найкраща нахлистова риболовля в житті. Загалом я упіймав близько 40 риб: 10 харіусів та 30 форелей. Найменша риба, така була одна, мала 25 сантиметрів. Переважна більшість від 30 сантиметрів. Дві форелі були за 40. На жаль, зробити фото «сороківок» не вдалося. Спершу я намагався сфотографувати сам себе, але за мить до знимки риба вислизнула з рук. Другу форель я попросив зазнимкувати сусіднього поляка, але все повторилося – пстронг по-зміїному викрутився. Але я навіть не засмутився – відчував неабияке задоволення від самого процесу. Зрештою, як і Міша та Саша. Вони також відловилися по повній програмі. Саша позмагався з трофеєм, але не зміг його витягнути.

Щодо мух, то спершу я ловив на суху – IOBO CDC та прості пушинки. Брала форель, навіть на найменші мушки. Коли я почав ловити на німфу, то форель атакувала і ті мушки, на які в нас ловиться лише харіус. Згодом прекрасні результати показали зелені марчбрауни. В якості експерименту половив і на мокрі. Результати такі ж успішні. Єдина біда – риба відмовлялася ловитися, коли повідки перевищували 0,10 мм. Тож кілька сухих і мокрих мух довелося залишити в якості пірсінгу крупним рибам. А річці я подарував свій підсак, який просто зник у мене зі спини.

ПС. Детальніше про виїзд на Сян, яким я закриваю сезон (наловився по вуха) напишу в журнал «Риболов Профи», після чого опублікую на блозі.

Цікавий нахлист