Блог двох мухарів

Архив категории ‘Дайджест’

Частина перша. Перші кроки 

Сахалін здавна славився своїми рибними багатствами. Відомий російський дослідник Л. Я. Штернберг, перебуваючи на острові навесні 1894 року, так описав свої враження: «Ми бачили сонми цієї риби в таких річечках, в яких насилу міркуєш, якими шляхами вона могла забратися в них (так, наприклад, річечка між Тауке і Пільво, шириною не більше аршина)». Треба сказати, що вже в ті часи відзначалася одна особливість у розподілі лососів. П. Лаббе, наприклад, писав: «Чим північніше живе ця риба, тим якість її краще, тим вона є поживнішою».

Достаток лососів дослідники бачили не тільки на північному, але і на південному Сахаліні. А. Фон-Фрікка записував: «Близько кінця червня в неї (Лютогу) починає заходити горбуша, спочатку в невеликій, а потім у величезній кількості». Але все ж основна частка лососів мешкала в північній частині острова. П. Ю. Шмідт зазначав: «Найбільша кількість лососевих тримається в Тимі і Поронаї. Набагато менше – на південному Сахаліні».

Читать полностью »

Як мені пощастило народитися у родині, яка отримує задоволення від полювання, рибальства, добрих Британських рушниць та класичних нахлистових вудилищ від таких престижних майстрів як Leonard, Payne, та F. E. Thomas. Ми завжди мали каталоги, які лежали усюди у нашому будинку від Abercrombie & Fitch, William Mills, Hardy, Farlow of London, Cummins of Darlington та багато інших. У молодості не було жодного дня, коли я не сидів немов приклеєний до сторінок цих каталогів, де були гарні мушки. Я впевнений, що це було саме те, що підштовхнуло мене розпочати кар’єру мухов’яза.

Минуло шістдесят років з того часу, коли я вперше закріпив гачок фірми Eagle Claw у механічні лещата і потім робив імпровізації із кавалком бавовни від шкарпетки та люрексом із різдвяної ялинки. Далі почалася велика містика: як можна поставити рівно перо? На щастя, я відвідав шоу спортсменів у Бостоні (Boston Sportsman’s Show) разом із батьком у Mechanics Hall, де я зустрів відомого мухов’яза Гербі Велча, який допоміг мені вирішити цю проблему.

Тепер ми проводимо заняття для тих, хто хоче вивчити мистетцтво, яке буде приносити задоволення впродовж життя, але тоді багато мухов’язів егоїстично тримали свої секрети у таємниці. В мене було прекрасне відчуття доконалості, коли я був інструктором по в’язанню мушок у навчальному закладі для дорослих, більше ніж четверть століття. Ми можемо навчати мистетцтву, але я застерігаю учнів, що вони самі повинні вчитися за допомогою спроб та помилкок, щоб стати майстрами.

Я ніколи не читав книжку про в’язання мушок, поки не почав приятелювати із полковником Joe Bates, тоді, коли було створено UnitedFlyTiers (створено у 1959р, організація, яка навчає людей мистетцтву в’язання мушок). В першу чергу ми були рибалками, які ловили форель та лосося. Коли ж я ознайомився із стрімерами CarrieStevens, вони відразу стали моїм найбільшим пріоритетом. Стрімери як GreenBeauty, Shang’s Special, GreyGhost, Greyhound, BlueDevil, ColonelBates та багато інших були започатковані такими риболовами з Майну як Percy, Edson, Sanborn, та Stickney. Мушки на одному гачку, так само як і тандем стали для мене викликом. Кожна повинна була мати матеріал з оригінально виду, а також правильні кольори. Я зрозумів, що найбільшою проблемою є підібрати колір. З моїм ентузіазмом до цих калсичних мушок, я зв’язав таку велику кількість, що магазини з охотою очікували на мої зайві екземпляри.

Тандем стрімера з бактейлом не важко в’язати, та вони є вибором рибалок-ветеранів відразу після танення льоду на Maine, NewHampshire та Vermont. Не потрібно кастінгу, тому що вони тролінгують на човні чи каноє з мотором. Все що потрібно – 8½- чи 9 фітове нахлистове вудилище шостого чи сьомого класу, швидкотонучий шнур, 6-ти фітовий конусний підлісок, та 36-дюймовий повідок із волосіні MaximaChameleon із тестом 4 фунти. Для кращої роботи не використовуйте карабіни чи вертлюжки. Переконайтесь, що вузли міцні.

Повертаючись до днів коли Leon Leonwood Bean з фірми L.L. Bean прийшов відвідати Sportsman’s Show, його можна було знайти поза прилавком власної торгівельної палатки, за теревенями з багатьма клієнтами. Ще в юності я вважав його експертом з мисливства та рибальства, але мені було страшно поговорити з ним про мушки. Він описав мушку, яку часто використовує та вважає своїм фаворитом. Я відновив у пам’яті просту мушку з бактейлу та зв’язав декілька таких. Вона мала головку з чорної нитки, тіло із сріблого люрексу, шию із сірого бектейлу завдовжки з крило, яке мало п’ять пір’їн з когута, над якими він прив’язав невелику кількість чорно-зеленого бактейлу.

Якщо чесно – я ніколи не вірив цій мушці, не давав їй себе проявити протягом наступних років. Наша група, відома як ThePilgrims, куди входять усі досвідчені нахлистовики, була на щорічній подорожі у спробі зловити прісноводного лосося (landlocked salmon) на р. Moose, яка втікає в MooseheadLake, Maine. У моєму флайбоксі було більше ніж 500 класичних стрімерів та бактейлів, які доводили свою ефективність протягом багатьох років. Наша група, як завжди, гаряче прогнозувала нашу рибальську подорож, але в цей раз дні минали, а ми залишалися без риби.

Мій компаньйон по човну, майстер-мухов’яз, чемпіон зі стрільби по тарілками, мав корені у Майні та рибалив на Moose більше, ніж 50 років. Відсутність успіху і в нього, під час цієї вилазки, переконала мене, що у цій ріці немає лосося. На наші старі мушки не клюнуло ані рибини. Це був похмурий, дощовий ранок, коли я сказав партнерові: «Чорний день, чорна мушка. Спробуй цю».

«Що це?», – запитав він. «Це тандем, звязаний L.L. Bean», відповів я. Він прив’язав її до повідка, тоді зробив рівно сімнадцять стріпів шнуром від його котушки Princess. В той же час лосось схопив приманку і вимотав шнур до бекінгу. Він зловив багато, а я спіймав лиш облизня.

Цього вечора я витягнув усі мушки з флайбоксу та на моє щастя знайшов другу мушку від L.L. Bean. Ми завершили тиждень рибальства на ріці з парою мушок від L.L. Bean, розраховуючи тільки на лосося. Було це щастям чи в усьому був «винен» бактейл? Чесно кажучи, я повинен визнати: це був простий тандем з бактйелу.

Під час іншої поїздки у «міжнародних водах» на озері East Grand, р.Майн, за прісноводним лососем, мій компаньйон та я мали слабі результати. Той, що приїхав найпізніше на нашу вечірку та розташувався на нашому човні перед мотором, проводив мушку у бурхливій воді, яку робив мотор, що називається slipstream. За декілька хвилин, виглядало, що він відпускав рибу за рибою, поки ми спостерігали із заздрістю.

Цей стрімер, який я не знав, він називав АА (forAllAmerican) – для усіх американців. Ців’я гачка мало червону шовкову смужку із срібним люрексом, крило складалося приблизно з двох десятків змішаних борідок бактейлу червоного, білого та голубого кольорів, а над ними майоріли два тонких пера кольору грізлі.

Розглядаючи стрімер, я був приголомшений. Усе, що я міг сказати, щоб його описати, це «гладкий». Мій компаньйон взяв у цю подорож свою велику коробку із матеріалами для в’язаня мушок, отже він міг би зробити при потребі будь-яку мушку. В цей вечір, після повернення з рибалки, я сів і зв’язав дві мушки АА (AllAmerican).

Наступного ранку почалася забава. Ми зловили чотири лососі вагою 1 та 2 фунти, які охоче клювали на АА мушки. У жодному разі мушка не була схожа на корюшку, яку звикли їсти лососі.  Чи атакував лосось мушку через цікавість чи злість? З будь-якої причини, мушка додала досвіду, який я ніколи не забуду.

Як лососевий мухов’яз я плекав та поважав класичні мушки. Та після всього досвіду у рибальстві та в’язанні мушок, який я отримав, я дійшов до висновку: «роби усе просто». Цей підхід є більш ефективним, якщо хтось хоче упіймати прісноводного лосося. О так, я буду продовжувати так довго, як це можливо, в’язатиму класику й надалі, але більшість з них буде висіти на стіні у рамочках.

Автор: Рей Сальмінен, життєве ремесло – в’язання мушок. Інноватор, який спеціалізується на мушках для прісноводного лосося, живе в Актон, штат Масачусетс.

Джерело: http://www.flyfisherman.com/2012/08/15/confessions-of-a-fly-tier/#axzz250uM8dQq

Переклав та адаптував: Максим Кусакін

/strong/p

На початку серпня в єдиному національному сахалінському селі Чир-Унвд відбувся традиційне нівхське свято, присвячене першому ходу горбуші «Тіні Гу». Ця подія була приурочена до святкування Міжнародного Дня корінних народів і проводилася на березі священної для корінних народів Півночі Сахаліну річки Тимь. Численні гості прибули з усіх населених пунктів Тимовський району, а також з інших районів Сахаліну.

Промисел риби – найважливіше і найдавніше заняття нівхів, з якими були пов’язані основні обряди та звичаї. Деякі елементи обряду жертвоприношень господаря моря і річок «Толизн» нівхи дотримуються і до нині. Вони виходять на берег річки з дарами (саранка, черемша, тютюн і т.д.) і, кидаючи їх у воду, звертаються до господаря води з проханням про удачу на майбутнє, охорони від хвороб себе і близьких. В рамках свята учасники стали свідками обряду «Годування духів води Толизна», який провів представник роду «Хуміво» Олександр Кирк, а старовинний самобутній обряд «Чух» провела представниця нівхского роду «Койвонгун» Юлія Іванова.

Довідка 

Нівхи – народ в Россії. Живуть в Хабаровському краї на нижньому Амурі і на острові Сахалін (в північній частині). Населення 4630 чоловік. Говорять на ізольованому нівхському діалекті.  

Припускають, що Нівхи – прямі нащадки найдавнішого населення Сахаліну і низин Амура. Перебували в широких етнокультурних контактах з Тунгусько-маньчжурськими народами, айнами і японцями. Основні традиційні заняття – рибальство (кета, горбуша та ін) і морський промисел (тюлень, белуга і ін.) Рибалили сітками та гаками. Морського звіра били острогою та кийками. З риби робили юколу, з нутрощів витоплювали жир, зі шкіри шили взуття і одяг. Менше значення мало полювання (ведмідь, олень, хутровий звір та ін.) Тварин добували за допомогою петель, самострілів, списів, а з кінця 19 століття – рушниць. Збирали також ягоди, коріння, черемшу, кропиву; на морському узбережжі – молюски та морські водорості. Досить розвинене собаківництво. Собаче м’ясо йшло в їжу, шкури – для одягу, самих собак використовували як транспортний засіб, а також приносили в жертву.

Білорусь планує почати заробляти на розведенні форелі і осетра, а відразу у двох господарствах збирається розводити африканського сома. Чим ще потішить Білорусія в рибний день?

Вже до 2015 року потреба білорусів у цінних видах риби буде на 70 відсотків забезпечена за рахунок вітчизняної сировини. З такою заявою виступило Міністерство сільського господарства і продовольства Білорусі.

У нинішньому році, в порівнянні з минулим, виробництво лососевих, осетрових і сомових планується збільшити майже втричі – до 350 тон. Згідно з Державною програмою розвитку рибогосподарської діяльності на 2011-2015 роки, в країні буде реалізовано п’ятнадцять проектів, серед яких є реконструкція вже існуючих, так і будівництво нових об’єктів з вирощування цінних видів риб. Такі об’єкти, до речі, стали з’являтися в різних куточках Білорусі немов гриби після дощу. Два господарства по вирощуванню сома африканського почали працювати в нинішньому році в Гродненській і Брестській областях. Розпочато будівництво форелевого комплексу в рибгоспі «Альби» Несвижського району.

Судячи з усього, в стабільному майбутньому форелевого господарства керівництво впевнено: вже до зими планують побудувати критий опалювальний басейн, в якому навесні пройде перше зариблення. А якщо буде вирішене питання з фінансуванням, не виключено, що поруч з’явиться агроекотуристичний комплекс – невелике село з десятком дерев’яних будиночків з відповідною інфраструктурою для відпочинку: кафе, спортмайданчиком, ставком для спортивного лову риби …

«Щороку до Білорусі завозиться близько шести тисяч тонн форелі, вирощується близько ста – ста п’ятдесяти тон. Зрозуміло, тут є де розвернутися в рамках державної програми імпортозаміщення. Поки що малька цінних порід риби ми закуповуємо в Росії, але і цю проблему передбачається незабаром вирішити, – запевняють спеціалісти. – Сьогодні ми будуємо інкубаторські цехи в Гірках, в якому будуть вирощувати малька і поставляти його на територію всіх рибних господарств країни. Якщо все піде добре, крім лососевих риб будемо розводити ще й осетра та білугу».

Браконьєри вирізають з риби ікру, а трупи викидають на берег чи закопують

Двоє сахалінських браконьєрів багром наловили більше чотирьох десятків самок горбуші. Державі було завдано збитків у розмірі 50 тисяч рублів. 6 серпня при проведенні рейду з охорони водних біоресурсів в Макарівському районі виявлено факт незаконного видобутку горбуші і заготовлення ікри. Двоє громадян, не маючи путівки, із застосуванням багра незаконно виловили в річці Тиха 45 самок лосося, з яких заготовили 90 банок ікри, загальною вагою 6,9 кг.

***

На Камчатці у браконьєрів за три дні вилучено понад 16 т риби лососевих порід, понад 300 кг червоної ікри, близько 1 км сіток, 17 плавзасобів та 4 човнових мотора. В ході рейдів в рамках спецоперації по запобіганню незаконного промислу лососів поліцейськими були затримані кілька браконьєрських груп на річках Камчатка, Велика, Авача, Стара Камчатка в бухті Крашеніннікова і на інших водоймах у різних районах краю. Незаконним ловом цінної риби займалися як жителі півострова, так і представники інших регіонів Росії і країн ближнього зарубіжжя, які приїхали сюди на заробітки. У складі однієї з браконьєрських груп виявився навіть представник одного з бюджетних установ краю, що займаються охороною морських біоресурсів.

***

Велику партію незаконно виловленого лосося – близько 14 т – було вилучено у бригади браконьєрів на річці Велика. Там незаконний видобуток вівся практично промисловим методом – за допомогою сталевої сітки, довжиною160 мі трьох металевих батів. Вся вилучена риба та ікра передані на відповідальне зберігання.

***

Найбільший улов – 850 кілограмів чавичі виявилося у вантажівці, під керуванням 30-річного непрацюючого жителя Петропавловська. Чоловіка правоохоронці затримали на 77 км траси Петропавловськ-Камчатський – Мильково, в суботу вдень. Всього з початку операції «Путіна – 2012» поліцейськими вилучено понад 24 тон червоної риби, конфісковано майже два кілометри сіток та 18 плавзасобів. Усіх спійманих браконьєрів, чекає покарання.