Блог двох мухарів

Друга частина фото, які не можуть не тішити чоловіче око))

Усім гарного робочого настрою 🙂

Блог двох мухарів щиро вітає з іменинами наших Дмитрів –  Голенкова, Петруняка та “Поплавка”! Бажаємо вам незабутніх миттєвостей на гірських річках, свіжого повітря, теплого сонечка, цупких каменюк та яскравих трофеїв. Усього вам найкращого!

У французькому департаменті Коррез розводять особливу породу когутів сірувато-золотистого кольору з пір’ями, які не злипаються у воді. Однак лише 1 півень з 200 відповідає всім вимогам. Як ви вже здогадалися, ці пера використовують для в’язання сухих мушок. Однак французам далеко до того рівня, на який вийшла американська ферма Whiting. Продукцію цієї компанії знають в усьому світі. Нарешті, дочекалася і Україна – пера приїхали на склад Інтернет-магазину fly-fishing.com.ua.

Сідло півня Whiting Dry Fly відрізняється дуже довгими пір’ям, понад 40 сантиметрів. На відміну від скальпів, у яких градація встановлюється в залежності від широти діапазону розмірів гачків, на яких можна в’язати мушки, Грейд (рівень якості) сідла визначається в залежності від кількості мушок, які можна зв’язати з пір’я з конкретного сідла. Одного цілого сідла достатньо для в’язання  (грейди):
gold – мінімум 2000 мушок
silver – мінімум 1400 мушок
bronze – мінімум 900 мушок
Як правило, пір’я з цих сідел призначені для мушок на гачках наступних розмірів:
Large – від 10 до 14
Standart – від 12 до 16
Small – від 14 до 18
Midge – від 18 до 26

При виборі розміру зверніть увагу, що першим вказується частина сідла (1 – ціле сідло, 1/2 – половина, 1/4 – чверть), другим – Грейд, третім – розмір пір’я. А якщо говорити звичною мовою, то одного сідла вам вистачить на все життя. Звісно, ціна на таку продукцію доволі кусюча. Але повірте, пера Whiting насправді цього варті. Детальніше переглянути інформацію про пера для сухих мушок можна тут: http://fly-fishing.com.ua/shop/materialy/perya/sedlo-petuha/

ПС. Найближчим часом ми детальніше познайомимо читачів з фермою Whiting

Цього року на карпатських і не тільки річках з кращого боку себе зарекомендував стрімер мадлер. З одного боку, в’язати його досить просто, а з іншого, є певні нюанси, які можуть зіпсувати приманку. У Романа Мозера та інших відомих нахлистовиків є кілька порад для новачків про те, як правильно в’язати головку мадлера, мабуть, це найважчий крок.
1. При виготовленні стрімера необхідно залишити вільне місце для хутряної головки – приблизно 4мм для гачка № 4.
2. Потім потрібно вирівняти в ступці невеликий пучок хутра та закріпити його на гачку. Хутро закріплюється товстими кінчиками в сторону колечка. При закріпленні хутро спочатку утримуємо зверху і робимо навколо нього 3–4 вільних оборотів ниткою.
3. Далі нам потрібно зробити так, що б хутро рівненько розподілився навколо цівки. Для цього підтягуємо трохи нитку і після цього починаємо її натягувати, хутро при цьому випускаємо з пальців. Після того, як хутро розподілилося навколо цівки робимо ниткою в цьому ж місці ще кілька щільних оборотів.
4. Потім хутро рівномірно відгинаємо назад і робимо ниткою декілька оборотів, на це ж місце наносимо краплю лаку.
5. Беремо ще один невеликий пучок хутра (його не потрібно вирівнювати) і закріплюємо так само як і перший пучок. Другий пучок закріплюється приблизно посередині між місцем кріплення першого пучка і колечком гачка.
6. Після затягування нитки утворюється досить великий йоршик з хутра.
7. Відгинаємо хутро назад і робимо завершальний вузол.
8. Наступна операція – стрижка. Спочатку підстригаємо хутро знизу голівки.
9. Потім з боків і зверху. Вистригати потрібно тільки товсті волоски не торкаючись тонких кінчиків, які стирчать назад! Після попередньої стрижки переконайтеся в тому, що головка рівна і що з боків і зверху стрімера знаходиться рівна кількість волосків хутра.

Таким є найбільш розповсюджений вид «мадлерної головки». У класичному варіанті кінчики волосків хутра трохи виступають за загин гачка. При виготовленні такої головки треба враховувати кілька факторів:

А. Товщина нитки повинна бути не менше, ніж 6/0, в принципі нитки 6/0 достатньо, використовувати кевлар або Power Silk 1/0 не потрібно! Товщина нитки важлива для того, що б при затягуванні пучка хутра його не перерізати ниткою. При належній практиці можна використовувати і більш тонкі нитки, як наприклад 10/0, але спочатку потрібно попрактикуватися з ниткою 6/0 – мушка в цій статті робилася з використанням нитки 10/0.
Б. По жорсткості хутро має бути пружним, але не м’яким. Лосине хутро для цього не підходить, воно дуже жорстке і при його затягуванні воно не буде стирчати вгору. Підійде хутро оленя або косулі.

Хутро оленя різних кольорів і виробників можна придбати за цим посиланням: http://fly-fishing.com.ua/shop/materialy/meha-sherst/meh-olenya/

В. Більше двох невеликих пучків хутра кріпити недоцільно. Так як при щільному набиванні головки вийде не «підводний» стрімер, а поппер, якого буде дуже складно «втопити».
Г. Мазати лаком всю голівку також не треба – достатньо капнути кілька крапель на місце кріплення пучків.
Д. Деякі мухарі навмисно просочують головку лаком, нібито для її міцності, але при цьому втрачається весь сенс застосування хутра в головці. Перед початком ловлі головку мушки треба просочити водою, для цього опускаємо мушку під воду і відтискаємо головку приблизно так, як і губку. При цьому порожнини волосків хутра (хутро оленів всередині пористе, помилково раніше вважали, що воно схоже на макаронину, але це не зовсім так – воно складається з суцільних ділянок та ділянок заповнених повітрям) просочаться водою і стрімер, по-перше, буде відразу після закидання тонути (це дуже важливо при лові в обмежених за розміром відкритої води місцях), а по-друге більш стабільно рухатися у воді.
Е. Якщо планується застосовувати цю мушку з тонучим шнуром, то голівку набивають більш щільно. Це потрібно для того, що б при зупинці проводки стрімер повільно спливав, а при потяжці шнура рухався до дна.

До теми: історія, поради і ньюанси
Мадлер можна віднести до групи мух, які реалістично імітують крупні живі організми – п’явок, мальків риб, великих комах. Це одна з небагатьох мух, що має точну дату народження і свого встановленого батька-творця. Автор Don Gapen використав шерсть оленя для формування головки мухи. За цією ознакою, мадлер і відрізняється від інших стримерів. Інше питання: чи був Дон Гейпен першим, хто придавив петлею пучок шерсті, формуючи головку? І що він хотів отримати – голову малька або просто добре плаваючу муху? Напевно, справа в голові – і тільки через неї мадлер став класикою.
Хоча якщо вже критикувати все і вся, то можна причепитися і до самого автора. По-перше, що за Muddler? Чому прижився переклад «ледачий піскар»? Чи може бути взагалі піскар ледачим? Напевно не обійшлося без якихось традиційно-художніх, літературних асоціацій. Фахівці натякають на бичка-підкамінника як природного прототипу розглянутої мухи, але тут же згадують, як обов’язкове, і схожість з великими «мокрими» мухами (найімовірніше, з імітаціями волохокрильців). Автор же, судячи з назви мухи, про комах всерйоз не думав.
Вважається, що ловля на мадлер нічим не відрізняється від інших великих приманок. Перш за все такі мухи розраховані на агресивну рибу у великих водоймах. На змаганнях їх запускають першими, як «розвідників», переходячи пізніше, якщо треба, до інших.
Найперший і простий варіант лову – закид поперек і вниз за течією річки і очікування покльовки на знесення мухи. Агресивна і цікава риба виходить на те, що йде по діагоналі або проти течії, зависає в течії. Це методика найкраще підходить для класичного мадлера. Якщо дозволяють умови, краще тримати вудку в одну лінію зі шнуром, проводжаючи кінчиком дрейф мухи. Так легше зрозуміти, що відбувається з мухою. Натягнутий шнур часто засікає рибу сам, але корисно лівою рукою додати ривок шнуром. Якщо через наявність кущів або з інших причин доводиться тримати вудку під кутом, тоді при клюванні слід підсікти і вудилищем. Це – традиційний метод, який не відрізняється від лову класичної «мокрої» мухи. Частіше ж застосовується метод «агресивної» мухи з пожвавленням гри рухами шнура або кінчиком вудилища. Цей спосіб хороший і для повільної річки і озера.
Головне – щоб стандартний, жорстко звязаний мадлер рухався енергійно, тобто ривки шнуром повинні бути різкими, динамічними. Кожен рибалка сам вільний вибирати: де, яку муху і яким манером вести. Згадаймо лише, що мадлер спочатку повинен імітувати малька, який скрізь виглядає приблизно однаково – світле тіло, темна спинка, великі очі. Якщо імітувати не тільки зовнішній вигляд, але і його поведінку на швидкій течії, то слід закидати вгору і поперек струменя. «Мертвий дріфт» малька найбільше цікавить рибу, яка активно годується. При правильно скомпонованій снасті таке пасивне знесення ефективне і в глибоких місцях. Напрямок та швидкість дрейфу можна варіювати «мендінгом» і підтягуванням шнура. Амплітуда і паузи дуже індивідуальні. Натуральні ривки малька рідко перевищують 12-15 см. У холодній воді паузи довші, а амплітуда менша.
Доводилося чути, що більше значення має не власне температура води, а її зміни, що приводять до активізації жертв і хижаків або навпаки. Для «мертвого дріфту» і млявої гри «Мадлера» потрібні більш ніжні матеріали, ніж крило з півнячого пера. Саме цим викликана поява гібридів мадлера.
При лові форелі на невеликих швидких річках часто заважає надмірна плавучість наближених до класики мадлерів. На 3-4 вільних метрах швидкої води важко загнати муху до дна під берег або корч, а навесні знайти рибу в інших місцях мало шансів. Обловити протилежний берег ще складніше. Великі і надмірно пишні голови взагалі не тонуть. Тому необов’язково ліпити її з 2-3 пучків шерсті. Можна цілком обійтися і одним, така муха буде більш збалансовано грати у воді. У багатьох ситуаціях краще при в’язанні обважнювати муху свинцевим дротом. Підгрузка біля «вушка» змушує мадлер кивати, граючи на місці, що подобається рибам. А намотаний трохи далі на цівці – стабілізує положення. Зручніше за все додати свинцеві або латунні оченята. Але перевантажені мадлери грають кепсько.
Колір мадлера вибираємо з урахуванням місця лову. Світлі варіанти рекомендують для відкритої води: вийдуть моделі для жереха і щуки. Голавль на перекатах (тим більше форель) віддає перевагу темним мадлерам з коричневого, бронзового хутра, особливо з добавками червоного, оранжевого або жовтого кольорів в комірець. Колір і кількість люрексу для тіла підбираємо за смаком і завданням – імітувати або провокувати. Вибір коливається між провокуючим срібним – для поверхні або високої води, і скромним коричнево-жовтим – для роботи на дні.
Мадлер має мінус при лові на озерах, де хочеться зловити, звичайно ж, щуку. Потрібна велика муха, аби вона грала на повільній проводці. У таких ситуаціях якраз виправдані гібриди – мадлероподобні мухи з великою головою, але з додаванням великих, м’яких і легких в роботі крил з марабу або смужок хутра, як в зонкері.

Як зробити, де купити?
Для того аби самотужки зробити мадлера, який працює на наших річках, необхідні хутро оленя (23.00 грн.), люрекс, пера індика (17.00 грн.), марабу (20.00 грн.), вольфрамові чи латунні головки або свинцевий дріт. Усе це можна придбати в Інтернет-магазині fly-fishing.com.ua.

Мабуть, багато нахлистовиків погодяться зі мною, що одна з небагатьох причин, через яку чоловік відмовиться ловити рибу – це жінка, яка взяла в руки вудку і шнур, зайшла у воду і почала шмагати хвильки. За такою картиною тільки й залишається, що спостерігати.

 

Продовження підбірки наступного тижня)