Блог двох мухарів

Одна з кращих мушок на харіуса – зелений бокоплав

Ось і перше творіння нашого колеги. Мушка з ненахлистових матеріалів, яка називається «Злодій», очевидно тому, що ховає очі.

«Злодій»
Гак – Owner Tenkara-S #14
Хвіст – червона шерстяна нитка
Тіло – дабінг з шерсті, вичесаної з кішки Фіна
Лапки – гумка канцелярська
Очі – ланцюжок від брелокаНагадаємо умови конкурсу. Треба зв’язати робочу (ми то вже перевіримо) мушку з ненахлистових матеріалів. Їх має бути мінімум чотири. Фотографуєте ваше створіння, даєте детальну легенду і присилаєте мені на мило (ro_ro_ro@ukr.net). Непідкупне журі у складі відомого експерта, якого я не називатиму, аби він і справді залишився непідкупним, визначить одного переможця, якому і прийде пакунок з хорошим призом від компанії Strike. Оцінюватися буде оригінальність, акуратність та інші фактори. 

Представляємо вам інформацію щодо елітних бланків від новозеландської компанії CTS 

Дорогі Друзі! Раді представити Вашій увазі новинку на нашому ринку – елітні бланки від новозеландської компанії CTS. Всі бланки зроблені в Новій Зеландії за ексклюзивною технологією компанії CTS. Якщо не вдаватися в подробиці, то суть даної технології у відсутності скловолоконної підкладки, її функцію виконує графітова спіраль.

Це дозволяє знизити вагу бланка, не втрачаючи його міцності. Ще однією перевагою даної технології є висока стабільність бланка в розрізі під навантаженням. Під навантаженням бланк прагне прийняти овальну форму, навіть 2% деформації призводить до 10% втрати міцності бланка. Крім того бланк стає м’якшим і його стримуючий ресурс падає. У бланках CTS з графітовою спіраллю небажана деформація бланка в розрізі зведена до мінімуму.
Всі нитки вуглецевого волокна в бланках CTS орієнтовані в поздовжньому напрямку. На відміну від бланків, в яких нитки розташовані під кутом, така орієнтація карбонових волокон дозволяє на 100% використовувати їх здатність до розтягування і стиснення.
Відмова від скловолоконної підкладки та використання замість неї графітової спіралі дозволило домогтися 100% карбонової конструкції бланка. Це позитивним чином позначилося на вазі і міцності кінцевого продукту.
Основний модуль матеріалу бланків 57 msi (одиниці, в яких вимірюється модульність карбонового волокна. Чим вона більша – тим легший та чутливіший бланк). На різних ділянках бланка застосовуються матеріали з різною модульністю, це дозволяє домогтися найбільш оптимальних характеристик готового вудилища в різних умовах лову. В кожному бланку використовується до п’яти типів вуглецевих волокон.
Карбонові волокна орієнтовані чітко по осі бланка, з нульовим кутом відхилення. Навіть невеликий кут відхилення від осі веде до істотного зниження характеристик міцності вудилища.
Комплексне використання даних технологій дозволяє компанії CTS створювати дійсно унікальні бланки і входити в невелике коло виробників бланків ТОП класу.

Для оцінки параметрів було детально розглянуто три нахлистових бланка різних класів і різних серій від Новозеландської компанії CTS:

1) CTS FV763-4-P2000, Vintage 7’6’’ #3, SN.PCV4202 32.1.2
2) CTS FM905-4-P2000, Affinity MX 9’0’’ #5, SN.PCV4202 62.1.3
3)  CTS FM907-4-P2000, Affinity MX 9’0’’ #7, SN.PCV4202 81.1.3

Номер перший: серія бланків Vintage – ультралегкі, для малих рік і тонкої презентації
CTS FV763-4-P2000, Vintage 7’6’’ #3, SN.PCV4202 32.1.2
Вага бланка (по частинам) 9 + 7 + 4 + 2 = 22 грама
А ось дані від  виробника по Action ( лад, стрій)

Номер другий: Серія бланків Affinity MX , клас #5 средньо-швидкий стрій
CTS FM905-4-P2000, Affinity MX 9’0’’ #5, SN.PCV4202 62.1.3
Вага бланка (по частинам)  20 + 12,5 + 5,5 + 3 = 41 грам.
Серія бланків Affinity X із зменшеним вмістом єднальних смол. До основних плюсів відносяться збільшення граничного вигину, дальність і точність подачі приманки

Номер третій: клас #7 средньо-швидкого ладу для використання стрімерів
CTS FM907-4-P2000, Affinity MX 9’0’’ #7, SN.PCV4202 81.1.3
Вага бланка (по частинам) 20 + 12,5 + 5,5 + 3 = 41 грам

PS. Один з цих бланків буде зібраний і презентований на найближчому Чемпіонаті України з ловлі риби нахлистом. До речі, цю палку отримає переможець Чемпіонату. Докладний каталог цін нахлистових бланків буде викладений тут найближчим часом.

Зважаючи на велику кількість прекрасних фото, зроблені нашими руками, пропоную ще раз зануритися в атмосферу безхмарного неба та каламутної річки. Автори робіт Dima Golenkoff, Hudz, Zart та Forel. Приємного перегляду. Общий вагон забацаного поїзда. В вагоні сидять Гриша, Миша, Толя і Опанас і п”ють чай з алюмініївого підстаканнікаКручу-верчу, форельку хочу“Такого синього неба більше ніде нема” (с)В очі мені дивіться, в очі!“Синева кругом — как не выть!” (с)Нехай весь світ зачекаєЕх, Красота!Поворот не тудаТам бетон, і тут бетонВсім вийти з тіні!“Шо, знову своїх пєскарів-уклєйок наловив?” (с)Смайлик – Павлік, а з чого твій чай? – З коноп… та пий, пий.Яма-дефолт– Алло! Нє, нема грибів! Дощі не падають, нічо не росте!“Нарешті на світ подивлюся, а то всьо вода і вода”“Казала мені мама не вірити тим закарпатським “світлофорам”“Відпусти мене, старче…” Різносторонній трикутник “Папа, оно диви, гори!” (с)“Вот вам, а не харіус на грилі!” (с)Твін Пікс. ПочатокУвага! Увага! в Опір запущений мадлерний вірус!“Туман, туман рікою. За туманом нічого не видно” (с)Це наша річка і ми її ловим!  “Жираф большой, ему видней” (с)Залізний трофей з підмостової ямиТри порос богатирі Золото КарпатВорота в інше життя…

Я вже давно переконуюся, що нахлистом можуть займатися далеко не всі. Як правило, мушку і людину зближує творча натура останнього. Дизайнери, поліглоти, екстремали, айтішніки – усі вони шукають в житті чогось нового і знаходять цю новизну саме в нахлисті. Утекти подалі від міста, комфортних умов, тепла та Інтернету. Бажано на кілька днів. Таке вчудити, принаймні мені, вдається дуже рідко. Зараз нагода випала, а співпала вона з ідеальною погодою і гістьми з Києва…
Моя маленька триденна феєрія почалася в п’ятницю, коли о 14:00 я вже втікав з роботи. Правда, як виявилося, виїхати в гори в такий час – справжня проблема. Чомусь я не подумав про те, що львівські вузи намагаються нашпигувати гранітні голови не лише місцевих, але й «доїжджєючих» студентів. З горем навпіл я таки впхався в маршрутку до Стрия. Разом з двома рюкзаками (теплий одяг на ніч, пляшка вина, станок і матеріали) усю дорогу простояв в навушниках. Володимир Висоцький співав про гори, а я рахував кілометри до них. В Стрию стрибаю в іншу маршрутку, яка їде на Сколе. Одразу ж за мною поїхав і Діма, з яким ми домовилися зустрітися в пані Марії, якій я замовив хату і вечерю. Зіскочивши з автобуса, я просто погнав перевдягатися: часу до темноти залишалося обмаль. Спакувавши маленьку сумочку всім необхідним, виходжу на Опір. Вода чистенька, що не може не тішити. Зважаючи на успіхи в попередніх рибалках, облаштовую француза шоколадкою і зеленим бокоплавом. Просто біля хати і роблю перші проводки. Упс…
Я дуже люблю спілкуватися з Андрієм Сколівським. Він іноді говорить загадками, іноді щось не договорює, але мені це імпонує, так як загадки я люблю. Одного разу, роки два чи три тому, він сказав: «Коли після трьох проводок в мене нема покльовки, щось сталося». Тоді я був просто шокований почутим. На той час для мене один харіус в день – то було щастя, яке не опишеш в словах. Я міг годинами чекати на єдину покльовку. А йому, бачте, якщо після трьох не бере – то капець. Часи змінилися і завдяки постійному спілкуванню з колегами та їхнім порадам, вже і в самого почало щось виходити. В п’ятницю, після третьої проводки, я відчув, що починаю панікувати.

Не могло такого бути, щоб тому місці, куди я кидав німфи, не стояв харіус. Він там мав бути, але я залишився з носом. І це змусило мене просто схопитися за голову. Це ж яка халепа має трапитися, щоб я змився з роботи, їхав в «газенвагені», потрапив на чисту річку, безвітряний вечір і нічого не зловив! Та рибі були байдужі мої проблеми. Ніби бажаючи мене понервувати, вона почала вистрибувати з води і дражнитися. Я швидко розклав одиничку і вчепив сухарика. І от уявіть собі картину. Пливе мушка по воді. Поруч вистрибує харіус, за ним ще один, і так далі. Повний ігнор.
Тим часом прийшов Діма. Не знаю, що він побачив з моста і з берега, але перший же його закид виявився вдалим. Правда, подальші спроби зловити ще були знову ж таки марними. Стало темно. Хапаючись за соломинку, я плюнув на сухаря і поставив дві великі, жирні німфи, одна з яких була повністю зроблена з даббінгу Fine Diamond Hot Orange від SYBAI, про який я розповідав нещодавно. Щойно німфа впала у воду, 25-и сантиметровий харитон тут же її з’їв. І потрапив в об’єктив Діминого фотоапарата.
За кілька хвилин ми вирішили припинити рибалку, так як місяць став єдиним джерелом світла. Невдовзі пані Марія принесла нам вечерю – баняк свіжої грибної юшки, смажену картоплю з мисливськими сосисками, глечик домашнього компоту. Обійшлося це все по 10 гривень на брата… Оскільки батареї в такому спартанському будиночку не передбачені, довелося грітися тим, що було під рукою, тобто флягою з текілою, яку привіз Діма. Багато ми не вживали, бо планували крім всього іншого пов’язати мухів.
Ми пересунули тумбочку – єдине, що було в хаті крім ліжок, на середину і приладнали станки. Я хотів заповнити свій новий флайбокс з трикутними вирізами від Strike робочими мухами, щоб не паритися з чотирма коробками, як це бувало на попередніх рибалках. Зрештою, це мені вдалося, після чого флайбокс став дуже симпатичним.

Ті, що не виправдали сподівань. В пєчку!

Нав’язавши з десяток свіжачків ми вирішили відіспатися перед суботою, яка обіцяла бути доволі продуктивною. Подзвонив Макс, який сказав, що купив квиток на поїзд і приїде в Сколе разом з киянами. Вирішили, що ми з Дімою підтягнемося до них на першій же маршрутці. Готуючись до сну, я надійно вдягнувся і заліз під три коци. Після короткої читанки заснув. От цікаво що. У Львові мені практично нічого не сниться. А тут така фантазія в голові розігралася: кольоровий серіал, з подіями і наслідками. Але прокинувся вночі я не від свого сну, а від Діминого реготу. Йому також вдалося побачити кольорове сновидіння про якусь дуже смішну серію Спанч Боба…  Спати вже й не хотілося, тим паче, що продзвенів будильник, а за ним і Макс, який сказав, що їхня компанія вже приїхала в Сколе, мерзне на вокзалі і марно намагається знайти бодай одного таксиста.

Далі ви вже все знаєте. Але щоб вкотре пригадати приємні миттєвості проведені у чудовій компанії, пропоную подивитися невеличке кіно…

Автор та оператор: Forel
Фото: D. Golenkoff та Zart
Режисер та монтаж: Tirol

PS Дякую усім за справжнє нахлистове свято)